У Києві відкрили пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні. ФОТО, ВІДЕО

10 листопада у сквері, що на Львівській площі в Києві, відкрили пам’ятник королеві Франції Анні Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого.

Урочиста церемонія відбулася за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Франції в Україні Ізабель Дюмон і міністра культури України Євгена Нищука, передають Українські національні новини.

Окрім французького посла на заході були також присутні посли Бельгії, Швейцарії, Мексики, Польщі, Словенії, Норвегії, Грузії, скульптор і автор пам’ятника Костянтин Скритуцький та учні київських французьких шкіл.

"Анна не уявляла собі, що на початку 21 століття інша жінка, родом із Франції, тобто я, відкриватиме статую, зведену на її честь, у центрі її рідного міста. Мені здається, це дуже символічно. Це укріпить зв'язки, які Франція розвиватиме і зміцнюватиме заради сильної, єдиної та вільної України", - зазначила посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. 

ДОВІДКА:

Анна Ярославна, Anne de Kiev - (орієнтовно 1024 - пізніше 1075) — донька київського князя Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіппа І.

В історії залишилася як прабабця майже 30 французьких королів. Анна славилася своєю освіченістю, культурою, мудрістю та красою.  Вона підписувала документи, відігравала важливу політичну роль, вела персональну переписку з Папою Римським, проводила активну доброчинну діяльність з церквою.

Фото Артема Сліпачука, "День".

Після смерті короля, Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина Філіппа I, після вступу на престіл сина продовжувала вести активну діяльність як королева-мати.

У давньоруських джерелах Анна зовсім не згадується. Біографія реконструюється винятково на підставі звісток французьких середньовічних хронік і документів.

Читайте також:

Як вшановували королеву Анну у Франції в 2013 році

Українці купили церкву Анни Ярославни неподалік Парижа

Середньовічне кохання - лицар Завіша і королева Кунгута Галицька

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.