У Києві відкрили пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні. ФОТО, ВІДЕО

10 листопада у сквері, що на Львівській площі в Києві, відкрили пам’ятник королеві Франції Анні Ярославні, доньці київського князя Ярослава Мудрого.

Урочиста церемонія відбулася за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Франції в Україні Ізабель Дюмон і міністра культури України Євгена Нищука, передають Українські національні новини.

Окрім французького посла на заході були також присутні посли Бельгії, Швейцарії, Мексики, Польщі, Словенії, Норвегії, Грузії, скульптор і автор пам’ятника Костянтин Скритуцький та учні київських французьких шкіл.

"Анна не уявляла собі, що на початку 21 століття інша жінка, родом із Франції, тобто я, відкриватиме статую, зведену на її честь, у центрі її рідного міста. Мені здається, це дуже символічно. Це укріпить зв'язки, які Франція розвиватиме і зміцнюватиме заради сильної, єдиної та вільної України", - зазначила посол Франції в Україні Ізабель Дюмон. 

ДОВІДКА:

Анна Ярославна, Anne de Kiev - (орієнтовно 1024 - пізніше 1075) — донька київського князя Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіппа І.

В історії залишилася як прабабця майже 30 французьких королів. Анна славилася своєю освіченістю, культурою, мудрістю та красою.  Вона підписувала документи, відігравала важливу політичну роль, вела персональну переписку з Папою Римським, проводила активну доброчинну діяльність з церквою.

Фото Артема Сліпачука, "День".

Після смерті короля, Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина Філіппа I, після вступу на престіл сина продовжувала вести активну діяльність як королева-мати.

У давньоруських джерелах Анна зовсім не згадується. Біографія реконструюється винятково на підставі звісток французьких середньовічних хронік і документів.

Читайте також:

Як вшановували королеву Анну у Франції в 2013 році

Українці купили церкву Анни Ярославни неподалік Парижа

Середньовічне кохання - лицар Завіша і королева Кунгута Галицька

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.