Україна передала Франції копію пам’ятника Анні Київській. ФОТО

Україна передала пам’ятник Анні Ярославні (Анні Київській) французькому місту Тулуза.

Про це повідомляє "Український тиждень" з посиланням на прес-службу Київської міської держадміністрації.

Планується, що його встановлять на початку весни на набережній річки Гаронни в історичній частині Тулузи, біля одного з храмів міста.

Згідно з повідомленням, пам’ятник  є авторською реплікою скульптури, встановленої в листопаді 2016-ого в сквері Анни Київської на Львівській площі в столиці. Створив його київський скульптор Костянтин Скритуцький.

Фото: Український тиждень.

Куратор проекту Федір Баландін розповів, що бронзова скульптура втілює десятирічну Анну Київську.

"Скульптура, можна сказати, символізує те, що кожна маленька українка в майбутньому може стати королевою", - сказав під час церемонії передачі пам‘ятника Федір Баландін.

Мер Тулузи Жан-Люк Муденк подякував меру Києва Віталію Кличку, який привіз статую, за візит і за розвиток зв’язків між містами-побратимами.

"Культура була важливою з самого початку побратимства наших міст. І я дуже вдячний за цей подарунок моєму місту - статую Анни Київської", - зазначив мер Тулузи.

Як повідомлялося, 29 травня в Парижі після зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, президент Росії Володимир Путін назвав доньку князя Ярослава Мудрого Анну Ярославну "російською" і заявив, що французько-російські взаємини почалися з її шлюбу з Генріхом I у 1051 році.

Нагадаємо, що 11 листопада 2016 року пам'ятник королеві Франції Анні Ярославні урочисто відкрили на Львівській площі в Києві. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.