Російська міністр освіти вважає міфологізацію історії потрібною

Російська міністр освіти Ольга Васильєва вважає, що викладання історії є суб’єктивною річчю і що «без міфологізації» у цій галузі обійтися не можна.

Про це вона заявила у своєму інтерв’ю "Интерфаксу", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

"Я глибоко впевнена, що викладання історії – це річ багато в чому суб’єктивна, вона багато в чому залежить від того, на яких світоглядних позиціях стоїть людина, яка викладає історію", –  сказала Васильєва.

Далі міністр освіти відзначила, що Йосип Сталін у 1930-х роках відновив спадкоємність дореволюційної та радянської історії, що було порушено більшовицькою революцією 1917 року. Разом із тим, радянських диктатор, на її думку, повернув поняття "державного патріотизму".

"Сталін як прагматик прекрасно розумів, що попереду страшна війна і потрібна мобілізації, в тому числі й духовна. Звідси картини в кіно, звідси поеми та фільми про Олксандра Невсього та Івана Грізного", – заявила Васильєва.

Коли журналіст зауважив, що відбувається міфологізація цих історичних постатей, міністр відповіла, що в історії без міфологізації не можна.  

"Розумієте, без героїв, без героїчної подоби історичних персонажів неможна обійтися. Чи ти маленька людина, чи ти доросла, у тебе має бути ідеал, до якого потрібно прагнути", – сказала вона.  

Ольга Васильєва також навела правило, якого дотримуватися француьзкі історики Люсьєн Фавр і Марк Блок із школи "Анналів": "Якщо тобі трапляється факт, який, здається, переверне історичну науку і взагалі все, що було зроблено до тебе, але ти не можеш його нікуди вбудувати – відклади його, тому що його оприлюднення може завдати незворотної шкоди для тих, хто живе поруч із тобою".

"У всьому повинна бути зваженість та обережність", – підкреслила міністр.

На запитання про її думку щодо історії про "28 героїв-панфіловців", начебто загиблих у бою з нацистами біля роз’їзду Дубосєково в листопаді 1941 року, Васильєва відповіла, що тут їй дуже важко говорити, оскільки про це писав її вчитель, радянський історик, керівник Центру воєнної історії Росії Георгій Куманєв.

"А я шаную вчителів. Куманєв вважає цю історію правдивою. Моя позиція така ж, як і в Георгія Олександровича", – додала вона.

Як відомо, згідно з розсекреченими в 2015 році документами Державного архіву Російської Федерації, історію з 28 "панфіловцями" вигадали кореспонденти газети "Красная звезда" в 1941 році.

Нагадаємо, що неодавно міністра культури РФ Володимира Мединського низка академіків РАН звинуватили в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Раніше той же Мединський назвав "закінченими нікчемами" тих, хто оскаржує історію про "панфіловців".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.