Петлюрівці, письменники, митці – КМДА запропонувала нові назви вулиць для Биківні та Голосієва

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації погодила нові назви вулиць у Голосіївському районі та в селищі Биківня, яке входить у межі столиці.

Про це повідомляє газета КМДА "Хрещатик".

У Биківні можуть з’явитися вулиці на честь Івана Рогача, Ореста Чемеринського (члени ОУН, розстріляні в Бабиному яру), Павла Филиповича (поет, перекладач епохи Розстріляного відродження), Михайла Білінського (організатор морської піхоти, міністр УНР), Василя Біднова (історик, член Центральної Ради), Роберта Конквеста (дослідник Голодомору), Ро­дини Вороних (батько Микола і син Марко - письменники, жертви сталінського терору), Григорія Косин­ки (письменник епохи Розстріляного відродження), Владлена Кузнецова (кінематографіст, дослідник радянських репресій), Леся Танюка (режисер, політичний діяч), Євгена Плужника (поет епохи Розстріляного відродження), Дмитра Загула (письменник, перекладач), Іси Мунаєва (чеченський командир, що загинув в АТО), Степана Витвицького (Президент УНР в еміграції 1954-1965).

У Голосіївському районі нові вулиці пропонується назвати на честь: Назарія Яремчука, Остапа Вересая (кобзар), Віктора Зарецького (живописець, громадський діяч), Бориса Матюшенка (міністр здоров’я УНР), Володимира Науменка (філолог, міністр Української Дрежави), Андрія Ніковського (член Центральної Ради, міністр УНР), Сер­гія Остапенка (прем’єр-міністр часів УНР), Олександра Осецького (генерал Армії УНР), Миколи Левитського (громадський діяч, кооператор), Вален­тина Отамановського (член Центральної Ради, учасник бою під Крутами), Олега Борисова, Миколи Рябовола (діяч українського руху на Кубані), Макси­ма Славинського (дипломат УНР), Михайла Пет­ренка (поет, автор пісні "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"), Олександра Удовиченка (генерал Армії УНР), Анатолія Кентія (історик, архівіст, дослідник УПА), Сергія Шелухіна (член Центральної Ради, міністр часів УНР), Григорія Голоскевича (мовознавець, член Центральної Ради), Бориса Тена (поет, перекладач, діяч УАПЦ).

Нові назви з’являться на мапі міста, якщо за них проголосує більшість на громадському обговоренні. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.