Папа Римський замість Патріса Лумумби. У Києві перейменували вулицю, проспект і площу

У Києві з'явилися вулиця Івана Павла Другого, проспект Соборності та Деміївська площа.

Київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування трьох топонімів Києва, яке набуло чинності 4 листопада після публікації в офіційному органі Київської міської ради газеті "Хрещатик".

Відтепер вулиця на честь першого прем'єр-міністра Демократичної Республіки Конго (1960-1961) Патріса Лумумби в Печерському районі називатиметься іменем Папи Римського (1978 - 2005) Св. Іоанна Павла ІІ.

Проспект Возз'єднання в Дніпровському районі, названий так у 1959 році на честь "возз'єднання" України з Росією в 1654 році, перетворився на проспект Соборності.

Московській площі в Голосіївському районі повернено її історичну народну назву Деміївська площа.

Нагадаємо, нещодавно Київрада пітримала перейменування вулиці Льва Толстого на вулицю Євгена Чикаленка.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.