У Львові ОДА перетворили на блокпост. Реконструювали події Листопадового зриву 1918 року. ФОТО

Військові реконструктори Української Галицької армії відтворили лінію фронту між українськими та польськими формуваннями під час боїв у перших числах листопада 1918 року.

Захід організувало "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" на площі перед Львівською обласною держадміністрацією, повідомляє "Вголос". Дійство являло собою реконструкцію позицій українських вояків із блок-постами, загородженнями, артилерією, броньовиками, а також польовою кухнею й тиловими об’єктами.

 

"Ми відтворюємо події 1 листопада 1918-го року, коли Січові Стрільці зайняли у Львові стратегічні об’єкти: вокзал, головну пошту, міську раду. Тож, тримаємо позиції. Це щорічний захід нашого товариства. Цього року трохи не вдалося зробити бій Січових Стрільців із польськими жовнірами. Але загалом люди підходять, цікавляться, фотографуються", - розповів учасник реконструкції Михайло.

 

Листопадовий зрив - збройне повстання з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у Львові, організоване Українською національною радою силами Українських Січових стрільців на чолі із сотником Дмитром Вітовським з метою встановлення української влади у Східній Галичині.

У ході повстання нейтралізовано німецькі й австрійські військові частини, захоплено головні адміністративні установи, розпочалася організація державного апарату. Австро-угорський період у житті Галичини скінчився, було встановлено владу Західно-Української народної республіки.

 

Майже відразу українцям поставили опір місцеві польські загони, які прагнули приєднання міста і всієї Східної Галичини до нововідновленої Польської держави. Бої за столицю ЗУНР набули форми позиційних, коли лінія фронту проходила крізь вулиці.

 

Українці утримували центральну і східну частини міста включно з Високим Замком і станцією Львів-Підзамче. Польські загони окопалися на заході, захопивши головних залізничний вокзал.

Під тиском польських підкріплень, які постійно прибували з Центральної Польщі, в ніч на 22 листопада частини УГА змушені були залишити Львів.

Дивіться також:

Листопадовий зрив та створення ЗУНР

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Документи військового міністерства ЗУНР

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.