Проспекту Івасюка - бути. КМДА виявила численні накрутки в голосуванні

Київська міська державна адміністрація рекомендувала внести на засідання Київради пропозицію перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Про це "Історичній правді" повідомило джерело в КМДА. 

Протистояння прихильників і противників перейменування точилося протягом кількох місяців. Онлайн-голосування на сайті КМДА, що тривало з 18 серпня по 18 жовтня цього року, завершилося результатом 737 "за" і 765 "проти".

Однак перевірка IP-адрес показала, що противники нової назви застосовували технології накрутки голосів. Із низки IP-адрес було віддано по 20-30 голосів, в той час, як кожен користувач мав право лише на один голос.

Загалом біля 200 голосів "проти" виявилися фальшивими. Відповідно, під час остаточного підрахунку їх не враховували, а отже голосів за нову назву імені Івасюка виявилася більшість.

Остаточно перейменування повинне бути затверджено засіданням Київської міської ради.

ДОВІДКА:

Володимир Івасюк (1949-1979) - один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія - самогубство - підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер

1971: мюзикл Івасюка "Червона Рута" (ВІДЕО)

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.