У Києві може з'явитися вулиця імені діячки ОУН Людмили Фої. ДОКУМЕНТ

Київска міська державна адміністрація рекомендує перейменувати вулицю Генерала Наумова на вулицю Людмили Фої.

Про це написав історик, дослідник біографії Людмили Фої Володимир Іванченко у "Фейсбуці". Він же був й ініціатором пропозиції по перейменуванню.

3 жовтня Комісія з питань найменувань КМДА на своєму засіданні рекомендувала Київському міському голові внести на засідання Київської міської ради подання перейменувати вулцю Наумова у Святошинському районі столиці на вулицю Фої. 

Громадське обговорення на сайті КМДА показало, що за зміну назви вулиці виступають 773 осіб, що проголосували, при 549 проти.

 

ДОВІДКА:

Михайло Наумов (1908 - 1974) - генерал-майор, діяч радянського партизанського руху в Україні (1941-1944), високопосадовець НКВД, Герой Радянського Союзу. Росіянин. Служив у Прикордонних військах ОГПУ - НКВД (1930-1941). Боєць, начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області (1942-1943), командир з'єднання партизанських загонів ім. Хрущова (з'єднання Українських кавалерійських загонів, 1943-1944).

Здійснив низку успішних кавалерійських рейдів Центром, Півднем і Заходом України: Степовий (лютий - квітень 1943 року); рейд Київищою і Житомирщиною (12 липня - 22 грудня 1943 року); Хрущовський (Західний) рейд (22 січня - 22 березня 1944 року).

Після війни продовжив службу в Прикордонних військах. Начальник Управління НКВД Чернівецької області (1946 - 1951), начальник Управління НКВД Ленінграда і Ленінградської області (1951-1953), начальник Внутрішніх військ УРСР (1953-1960).

Людмила Фоя (1923 - 1950) - член ОУН(б) з 1942 року, учасниця антнімецького підпілля в Києві. У 1944 році заарештована НКВД, завербована під псевдо "Апрельськая". У травні 1944 року випущена з метою проникнути в підпілля на Волині.

На допиті Служби безпеки ОУН розповіла про завдання НКВД і погодилася стати учасницею оперативної гри з радянськими спецслужбами. Завдяки Фої протягом липня 1945 - серпня 1946 року СБ ОУН змогла ліквідувати трьох агентів, яких НКВД намагався впровадити в структури ОУН. Застрелилася, аби не потрапити а полон в бою із Внутрішніми військами МГБ.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.