У Києві може з'явитися вулиця імені діячки ОУН Людмили Фої. ДОКУМЕНТ

Київска міська державна адміністрація рекомендує перейменувати вулицю Генерала Наумова на вулицю Людмили Фої.

Про це написав історик, дослідник біографії Людмили Фої Володимир Іванченко у "Фейсбуці". Він же був й ініціатором пропозиції по перейменуванню.

3 жовтня Комісія з питань найменувань КМДА на своєму засіданні рекомендувала Київському міському голові внести на засідання Київської міської ради подання перейменувати вулцю Наумова у Святошинському районі столиці на вулицю Фої. 

Громадське обговорення на сайті КМДА показало, що за зміну назви вулиці виступають 773 осіб, що проголосували, при 549 проти.

 

ДОВІДКА:

Михайло Наумов (1908 - 1974) - генерал-майор, діяч радянського партизанського руху в Україні (1941-1944), високопосадовець НКВД, Герой Радянського Союзу. Росіянин. Служив у Прикордонних військах ОГПУ - НКВД (1930-1941). Боєць, начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області (1942-1943), командир з'єднання партизанських загонів ім. Хрущова (з'єднання Українських кавалерійських загонів, 1943-1944).

Здійснив низку успішних кавалерійських рейдів Центром, Півднем і Заходом України: Степовий (лютий - квітень 1943 року); рейд Київищою і Житомирщиною (12 липня - 22 грудня 1943 року); Хрущовський (Західний) рейд (22 січня - 22 березня 1944 року).

Після війни продовжив службу в Прикордонних військах. Начальник Управління НКВД Чернівецької області (1946 - 1951), начальник Управління НКВД Ленінграда і Ленінградської області (1951-1953), начальник Внутрішніх військ УРСР (1953-1960).

Людмила Фоя (1923 - 1950) - член ОУН(б) з 1942 року, учасниця антнімецького підпілля в Києві. У 1944 році заарештована НКВД, завербована під псевдо "Апрельськая". У травні 1944 року випущена з метою проникнути в підпілля на Волині.

На допиті Служби безпеки ОУН розповіла про завдання НКВД і погодилася стати учасницею оперативної гри з радянськими спецслужбами. Завдяки Фої протягом липня 1945 - серпня 1946 року СБ ОУН змогла ліквідувати трьох агентів, яких НКВД намагався впровадити в структури ОУН. Застрелилася, аби не потрапити а полон в бою із Внутрішніми військами МГБ.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.