АНОНС: У Києві відкриється документальний арт-проект "Знати і пам’ятати… Бабин Яр в архівних документах"

До 75-х роковин масових розстрілів, у Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" відкриється документальний арт-проект "Знати і пам’ятати… Бабин Яр в архівних документах".

Проект презентує документи – листівки, накази, розпорядження окупаційної влади Києва, свідчення очевидців нацистських злочинів, списки розстріляних громадян, фотографії – у поєднанні з арт-об’єктами, що дозволяє створити у відвідувачів цілісну картину жахливих подій осені 1941 року. Арт-об’єкти являють собою стилізовані експозиційні конструкції та тематичну інсталяцію, створену з автентичних речей тогочасного періоду.

 

Вперше широкому загалу будуть представлені, зокрема, виявлений у 2000 р. в Державному архіві Київської області список мешканців Петрівського (нині Подільського) району м. Києва, розстріляних у Бабиному Яру; фотографія та анкета з особовими даними Олександра Вишнякова – настоятеля Свято-Троїцького храму, який був розстріляний у Бабиному Яру тощо.

Серед документів, запропонованих для ознайомлення, ескізи до триптиха "Бабин Яр" видатного українського живописця Василя Овчиннікова, який одним із перших зобразив скорботну історію Бабиного Яру. За цю роботу, представлену наприкінці 40-х років, митець зазнав гострої критики, а сама вона тривалий час залишалася невідомою для громадськості.

Важливе місце в експозиції займають свідчення тих, кому пощастило врятуватися. Моторошні подробиці нацистських злодіянь, що містяться у протоколі допиту Олени Книш від березня 1944 р., не залишать нікого байдужим; стенограма бесіди з учасником спалення трупів у Бабиному Яру Владиславом Куклєю, датована березнем 1944 р., висвітлює, як напередодні відступу, бажаючи приховати свої злочини, нацисти, руками в’язнів концтаборів, знищували вогнем докази – десятки тисяч тіл невиннозакатованих людей.

В рамках документального арт-проекту демонструватиметься відеодобірка за кінодокументами Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного про одну з найдраматичніших подій останніх вересневих днів 1941 року – знищення нацистами київського єврейства.

Проект підготувала Державна архівна служба України силами архівних установ – Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, Державного архіву Київської області та Державного архіву міста Києва.

Відкриття: 29 вересня

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр".

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР