Спецпроект

Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду на Волині (ВІДЕО)

Польський Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої, тобто міжвоєнної Польщі.

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

Саме такі формулювання містяться в тексті резолюції щодо Волинської трагедії. У вівторок, 19 липня текст пройшов перше читання на парламентських комісіях зв’язку з поляками за кордоном та культури і засобів масової інформації.

Основою резолюції став проект правлячої партії "Право і справедливість". Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943—1945 роках.

Водночас парламентарії підкреслюють, що під час Другої світової війни на цій території зіткнулися два тоталітаризми — Третій Райх і Совєтський Союз. Дії цих країн сприяли розпалюванню ненависті щодо етнічних і релігійних меншин.

У проекті читаємо про невдалі спроби порозуміння між українськими організаціями та представниками польської підпільної держави.

У резолюції мова про те, що липень 1943 року став апогеєм хвилі злочинів, скоєних ОУН, УПА і СС Галичина. В результаті, як окреслює польський Сейм, геноциду в 1943—1945 роки було вбито більше ста тисяч громадян Речі Посполитої.

Польський Сейм також висловлює визнання польським формуванням, у тому числі армії, яка захищала мирних жителів.

 

Також підкреслюється роль кресов’ян, що протягом багатьох десятиліть "вимагали правди про геноцид", керуючись лозунгом "Не помсти, але пам’яті вимагають жертви".

Об’єднані комісії протягом першого читання вказали, що в 1943—45 роках загинули представники інших національностей, а також українці, "які стали на захист жертв". Парламент висловив їм свою вдячність і закликав президента вшанувати цих людей державними нагородами.

Також наголошено, що пам’ятаючи про злочини українських націоналістів, не може мовчати і "релятивізувати польську відповідь", у результаті якої загинули цивільні українці.

У резолюції висловлюється солідарність з Україною, яка бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність. Підкреслюється, що єдиною істинною дорогою є шлях до примирення.

Друге читання резолюції відбудеться завтра, у середу, 20 липня.

За резолюцію має проголосувати Сейм на пленарному засіданні. Теперішнє засідання, від 19 до 22 липня, є останнім засіданням Сейму перед канікулами.

Відео дискусії (польською мовою) доступне тут:

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.