Спецпроект

АНОНС: 12 липня в Києві - лекція В'ятровича про польсько-український конфлікт у 1942-1947 роках

12 липня у Києві Володимир В’ятрович прочитає лекцію: «ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942-1947 років»

Про взаємовплив медіа та історичної науки, про політиків як інтепретаторів минулого розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у своїй лекції "Таблоїдизація історії". 

"В інформаційну епоху уявлення і про сучасність, і про минуле визначають, насамперед, засоби масової інформації. Поступово ЗМІ стають головним інструментом формування історичних знань для більшості громадян", — каже дослідник, водночас уточнюючи, що "така роль ЗМІ не завжди є позитивною"

Що відбувається, коли журналісти та політики беруться за важкі та багатозначні історичні теми? Як історикам, що пропонують складні та масштабні пояснення, конкурувати із короткими медійними меседжами? 

Науковець пояснює, що виникає таке явище, як "таблоїдизація" історії: коли не історичні дослідження формують повідомлення ЗМІ, а через них – суспільні уявлення, а навпаки – медійні меседжі починають формувати історіографічні концепції. 

Про те, як медійна популярність теми польсько-українського конфлікту в період Другої світової і в перші повоєнні роки вплинула на її представлення в історіографії та суспільні уявлення в Польщі й Україні, – у лекції Володимира В'ятровича. 

Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися в історичних темах, що сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Вівторок, 12 липня, 18.30

Місце: Український кризовий медіа центр,  вул. Хрещатик, 2

Вхід вільний
 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.