АНОНС: На «Книжковому Арсеналі» презентують книжку про іноземців в УПА

В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини... Як вони туди потрапили? Що спонукало їх залишитися в українському підпіллі? Як вони почували себе у новій для них ролі? І яку роль відіграли вони самі?

Про це варто поговорити з автором книги про це непересічне явище Олегом Стецишиним.

"Ми можемо тільки пишатися тим фактом, що у визвольному русі ми не були самотніми. Адже навіть за умов цілковитої непідтримки провідними державами світу нашої боротьби за свободу, українців не залишили напризволяще пересічні громадяни цих країн. Право української нації на самовизначення зі зброєю в руках активно відстоювали представники практично усіх націй Центрально-Східної Європи", — каже журналіст і дослідник Олег Стецишин.

"Знищити Москву, як велику імперію, зможемо лише тоді, коли на всіх московських землях постануть самостійні національні держави. Іншої дороги немає", — зазначалося в інструкції ОУН.

Але не лише бандерівці прагнули допомагати визволенню інших, а й представники інших національностей ставали пліч-о-пліч з українцями в їхній боротьбі.

Де й коли відбулася перша Конференція поневолених народів Східної Європи й Азії, чиїм голосом мовило повстанське радіо "Афродита" англійською і французькою, звідки і для кого була в УПА халяльна їжа?

Як складалися долі 16-річного росіянина Чермошенцева, загадкового бойовика Келлера – одного з керівників Кенгірського повстання, та іноземців в лавах УПА?

Про ці та інші несподівані історичні факти у книжці Олега Стецишина "Бандерівський Інтернаціонал". Запитуйте видання на стенді видавництва "Комора".

23 квітня, 17:00

Місце: Мистецький Арсенал (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12)

Організатори: "Мистецький Арсенал", Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.