У Києві проведуть міжнародну наукову конференцію «Сила віри супроти насилля влади…»

17 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».

Конференцію організовано з метою спогаду про сумну подію – 70-річчя Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було офіційно проголошено "возз’єднання" греко-католиків Галицької митрополії з Російською Православною Церквою.

Під час заходу планують обговорити форми і методи репресивної антицерковної політики радянської влади в Україні, закономірності й особливості її застосування у сусідніх країнах і досвід протистояння тоталітарному насиллю.

Передбачено також круглий стіл, учасники якого будуть покликані дати історико-правову оцінку діям владних структур і її каральних органів, а також продискутувати уроки й завдання сучасної та майбутньої співпраці Церкви, держави й громадянського суспільства та проблеми гармонізації міжконфесійних стосунків.

У конференції візьмуть участь провідні науковці з України, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини та Італії, представники органів державної влади та церковних структур.

У рамках конференції відбудеться презентація документальної фотовиставки "Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах тоталітарних режимів", підготовленої Інститутом історії Церкви УКУ.

17 березня 2016 року, реєстрація учасників о 8:30, початок – о 9:00.

Організатори: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті та Український католицький університет. Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Місце: зала Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка в приміщенні головного ("червоного") корпусу (вул. Володимирська, 60).

ПРОГРАМА

Міжнародної наукової конференції
"СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ:
греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань
тоталітарних режимів після Другої світової війни"

Київ, 17 березня 2016 р.

9:00-9:30   Відкриття конференції, привітання учасників

9:30-11:00  Перша сесія: "Сталінське "возз’єднання уніатів" Галичини: плани – методи – результати". Модератор – Олег Турій

о. Тарас Бублик, Львів – "Перший наступ: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії під час радянської окупації Західної України у 1939-1941 роках"

Світлана Гуркіна, Львів – "Спадкоємність релігійної політики стосовно Унійної/Греко-Католицької Церкви від царату до сталінізму"

Катрін Бек, Реґенсбурґ/Мюнхен – "Ліквідація УГКЦ в контексті сталінських репресій супроти інших конфесій у Галичині"

Надія Бєлякова, Анна Вишиванюк, Москва – "Рецепція "Львівського собору 1946 року" радянськими чиновниками і представниками РПЦ в другій половині ХХ ст."

Наталія Шліхта, Київ – "Парадокси радянської політики щодо Церкви: задум – реалізація – наслідки (на прикладі насильницького "возз’єднання" УГКЦ з РПЦ)"

11:00-11:30 – Дискусія

11:30-12:00 – Перерва на каву/чай

12:00-13:10  Друга сесія: "Регіональні особливості "ліквідації унії"". Модератор – Іван Патриляк

Володимир Бірчак, Київ – "Роль радянських репресивних органів у ліквідації ГКЦ в Україні"

Ігор Галагіда, Гданськ – "Особливості процесу ліквідації Греко-Католицької Церкви в Польщі"

Олександр Пагіря, Київ – "Сталінська ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті у 1945-1949 рр.: етапи, механізми, виконавці"

о.Петер Штурак, Пряшів – "Постать блаженного єп. Павла Ґойдича в контексті переслідувань Греко-Католицької Церкви в Словаччині"

13:10-13:30 – Дискусія

13:30-14:30 – Обідня перерва

14:30-15:00 – Відкриття виставки Інституту історії Церкви УКУ: "Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах комуністичних режимів після Другої світової війни"

15:00-16:10  Третя сесія: "Репресована Церква: свідчення віри та історичний досвід". Модератор – Володимир Бугров

о. Богдан Прах, Львів – "Духовенство Перемиської єпархії в умовах радянських репресій (1939-1950)"

Ольга Зброжко, Львів – "Моделі поведінки греко-католицького духовенства під час "ліквідації унії" (за радянськими архівними матеріалами на оо. Гавриїла Костельника, Миколу Хмільовського та Йосифа Кладочного)

Олег Турій, Львів – "Свідчення мучеників та ісповідників віри XX століття – джерело життя Української Греко-Католицької Церкви"

о. Іван Дацько, Рим/Львів – "Сприйняття та реакція на "Львівський собор 1946 року" греко-католицької ієрархії в діаспорі"

16:10-16:30 – Дискусія

16:30-17:00 – Перерва на каву/чай

17:00-18:30 Круглий стіл: "Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки і завданнядля сьогодення". Модератор – Володимир В’ятрович

Вступні реферати: Патріарх Святослав Шевчук (Київ), Архиєпископ Ігор Ісіченко (Харків), Мирослав Маринович (Львів), Андрій Юраш (Київ), Ігор Когут (Київ)

Учасники дискусії: Архимандрит Кирило Говорун (Йєл/Київ), Даниїл Галадза (Відень), Віктор Єленський (Київ), Володимир Мороз (Тернопіль), Олександр Саган, Володимир Сергійчук, Костянтин Сігов, Людмила Филипович, Євген Харьковщенко, Григорій Хоружий, о. Ігор Шабан (усі – Київ) та ін.

18:30-19:00  – Завершення конферції, підсумки

Місце проведення: Зала Вченої ради КНУ ім. Тараса Шевченка в приміщенні головного ("червоного") корпусу на вул. Володимирській, 60.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.