Не минуло й 8 років, як міськрада Полтави проголосувала за Мазепу

Полтавська міська рада незначною більшістю голосів підтримала встановлення пам'ятника гетьману Івану Мазепі.

Він стоятиме на Соборному майдані в центрі міста, повідомляє Полтава 365.

За встановлення монументу, виготовленого ще сім років тому, проголосували 28 із 50 депутатів міськради.

"Я виріс в СРСР і мене вчили, що Мазепа був зрадником, - зізнався міський голова Полтави Олександр Мамай. - Сьогодні я не знаю".

Мер утримався під час голосування, але пообіцяв не ветувати рішення ради.

Проти встановлення виступив представник "Батьківщини" Анатолій Клименко, який емоційно обурювався у мікрофон: "Що, цей пам'ятник зарплати комусь додасть?!"

Вже після виступу Клименкові пояснили, що сам монумент давно готовий, а гроші на нього збирали за допомогою доброчинних внесків.

Як відомо, пам'ятник Івану Мазепі у Полтаві мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви.

Міська рада проголосувала за встановлення пам'ятника у 2007 році. Держава виділила на це 1,5 млн грн обласному бюджету, але у 2008 році Полтавська обласна рада проголосувала (Партія Регіонів + "Блок Тимошенко") за відмову від цих коштів як "непотрібних".

У 2009-му пам'ятник був виготовлений за позабюджетні кошти. Акція, яка акумулювала пожертви громадян з усієї України, була організована полтавською "Просвітою" і тодішнім народним депутатом (фракція "Наша Україна") Миколою Кульчинським.

Монумент створювали скульптор Микола Білик та архітектор Віктор Шевченко. Бронзовий Мазепа важить 2,5 тонни, "зріст" пам'ятника - 3,20 метра. Його вартість - майже 2 млн грн.

Встановлення пам'ятника у 2009 році зірвалося через протидію міського голови Андрія Матковського (тоді був обраний від "Блоку Тимошенко", зараз - голова фракії "Блоку Порошенка" в міськраді).

Всі ці роки виготовлена скульптура перебувала на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

В лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його. А от у липні 2015 року Мамай висловив готовність встановити монумент "хоч уночі".

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент у Полтаві до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

Восени 2014 року повідомлялося про плани відкрити пам'ятник до свята Покрови, однак тоді на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу.

У жовтні 2015 року бронзового гетьмана привезли у Полтаву. Обіцяли, що вже в листопаді 2015-го він стоятиме на Собороному майдані.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримували ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% були налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

На сьогодні в Україні встановлено два пам'ятники керівнику Козацької держави XVII-XVIII сторіч, гетьману Війська Запорізького Івану Мазепі.

Йдеться про погруддя в Чернігові біля будівлі колегіуму, фундатором якого був Мазепа, і перший в Україні пам'ятник гетьманові в його родовому селі Мазепинцях (Білоцерківський район Київської області).

Існують також монументи Мазепі в Румунії, Австрії та США.

Інше за темами МАЗЕПАПОЛТАВЩИНАКОЗАЦТВО — МОНУМЕНТИ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.