Спецпроект

З іще не встановленого пам'ятнику Мазепі вже вкрали бронзові гудзики

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - каже полтавський правозахисник.

Як стало відомо ініціаторам встановлення у Полтаві пам'ятника Івану Мазепі, яке планували до 300-річчя Полтавської битви, але так і не здійснили, вже виготовлений пам'ятник гетьману розкрадають.

Зокрема, як розповів "Обкому" полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який погодився виділити під пам'ятник місце у дворі власного будинку, з монумента вже вкрали два бронзові гудзики.

Розміром вони з невелике блюдце, і були прикручені до одягу гетьмана гвинтами. Нещодавно їх викрутили - щоб, як припускають, здати на металобрухт.

П'ятиметрова бронзова постать І. Мазепи сьогодні зберігається на дворі Київського комбінату "Художник". Виготовлений і оплачений пам'ятник ніхто не забирає, тому що влада Полтави під керівництвом Андрія Матківського (БЮТ) не виділила для нього місце.

За словами Ковальчука, у якого є відео розграбованого пам'ятника. Монумент стоїть у дворі комбінату, де паркують автомобілі. Тому доступ до нього безперешкодний, і цим скористалися "металісти".

В. Ковальчук, як і раніше готовий надати ділянку землі під пам'ятник, але ініціатори його виготовлення до цієї пропозиції ставляться прохолодно.

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Віктором Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - вважає правозахисник.

За даними "Історичної Правди", пам'ятник Івану Мазепі виготовили за зібрані на пожертви гроші. Збір коштів координували полтавські націонал-демократи.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.