Головну вулицю Дніпропетровська названо на честь Яворницького

Центральну вулицю Дніпропетровська - 5-кілометровий проспект Карла Маркса, розташований у Шевченківському, Соборному та Центральному районах міста - перейменовано на проспект Дмитра Яворницького.

Відповідне розпорядження підписав міський голова Борис Філатов, повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради.

Історичні назви проспекту — Велика бульварна вулиця, Катерининський проспект (1834-1923), проспект Карла Маркса (1923-2016).

Дмитро Яворницький (1855-1940) — історик, археолог, фольклорист, академік Всеукраїнської академії наук. Один із найґрунтовніших дослідників історії Запорозької Січі, знавець "козацької старовини".

У 1902 році був запрошений на посаду директора Катеринославського історично-археологічного музею, перетворивши його на впливовий науковий і суспільний центр. З того часу і до смерті мешкав у Дніпрі, ставши міською легендою.

Цим же розпорядженням мера проспект Кірова, що у Центральному районі, перейменовано на проспект Олександра Поля (геолог, дослідник Криворізького рудного басейну, археолог, промисловець).

Вулиця Леніна, що у Шевченківському та Центральному районах міста, повернула собі історичну назву – вулиця Воскресенська.

Вулицю Шаумяна, що в Соборному районі, перейменовано на вулицю Архітектора Дольніка. Парк Ленінського комсомолу перетворився на парк Зелений Гай.

Вулиця Володимира Ошка, що в Новокодацькому районі, відтепер має назву вулиця Солідарності.

Загалом у Дніпропетровську близько 300 комуністичних топонімів. У листопаді 2015 року перейменовано 57 із них, решту має перейменувати нещодавно обраний міський голова.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.