Новообраний Путін захоплювався Америкою - архіви Клінтона

Офіс президента США розсекретив стенограми телефонних переговорів та особистих зустрічей екс-президента Білла Клінтона з екс-прем'єр-міністром Великобританії Тоні Блером в період з 1997 по 2003 роки.

Про це повідомляє Новая Газета з посиланням на The New York Times.

У документах зустрічаються оцінки політичних персон, у тому числі - характеристика нинішнього президента РФ Владіміра Путіна.

Клінтон бачив "величезний потенціал" тоді ще нового російського президента в 2000 році.

"Думаю, Путін дуже розумний і вдумливий, - описував він свої враження Блеру. - Ми зможемо зробити багато хорошого разом із ним".

На думку президента США, в перший час свого перебування на посаді Путін іще не цілком визначився з політичним курсом.

"Його наміри благородні, він просто ще не визначився. Він може загрузнути (get squishy) в демократії", - ділився Клінтон із Блером.

Документи опубліковані через 15 років після того, як Клінтон полишив пост президента США.

Судячи з документів, у Клінтона з Блером були прекрасні відносини. Обидва дозволяли собі обговорювати сімейні справи, розмови йшли в довірливій атмосфері.

Думку самого Тоні Блера про Путіна можна було знайти в опублікованих у 2010 році мемуарах політика.

Британський екс-прем'єр також схилявся до думки, що Путін на момент приходу до влади "був ще близький до західноєвропейських ідеалів демократичних вольностей, .. захоплювався Америкою".

Однак згодом російський президент став вважати, нібто США оточують його "демократіями, які будуть ворожі Росії" і в підсумку став вести "виключно націоналістичну зовнішню політику".

На початку 2000-х Блер і Клінтон також неодноразово робили компліменти дружині Білла Гілларі, відзначаючи її амбіції і готовність до самостійних політичних рішень.

Сьогодні Гілларі - кандидат у президенти США від демократів, яку підтримує адміністрація Барака Обами.

Гілларі Клінтон під час нинішньої передвиборчої кампанії теж неодноразово висловлювалася про Путіна. Зокрема, що у президента РФ, як у колишнього співробітника КГБ СРСР, "немає душі за визначенням", або про подібність дій Путіна в Криму і на Донбасі 2014-го з діями Німеччини кінця 1930-х.

Нагадаємо, в січні 2016 року Високий суд Великобританії звернув увагу громадськості, що вбитий радіоактивною речовиною екс-офіцер ФСБ Алєксандр Літвінєнко звинувачував Путіна у педофілії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.