В РОСІЇ ВІДМОВИЛИСЯ РОЗСЕКРЕЧУВАТИ АРХІВИ ЧК-НКВД-КГБ

Міжвідомча комісія із захисту державної таємниці (РФ) відмовилася розсекретити відомості про роботу спецслужб за період з 1917 по 1991 рік, незважаючи на звернення з цього приводу 60 тисяч росіян.

Про це повідомляє Meduza.

Відомості про методи роботи спецслужб зберігають актуальність, наголосили в установі.

У відповіді комісії, який опублікував адвокат з "Команди 29" Іван Павлов, говориться, що відомості про масові репресії (у тому числі розпорядження про розстріли) не є секретними.

Получили ответ на петицию о доступе к архивам ВЧК-НКВД-КГБ, которую подписали 60 тысяч человек. Комиссия по защите гост...

Опубликовано Иваном Павловым 19 января 2016 г.

У березня 2014 комісія з держтаємниці продовжила термін засекречування документів з архівів радянських органів держбезпеки на 30 років. На сайті Change.org петиція за розсекречення архівів зібрала 60 тисяч підписів.

Команда юристів "Команда 29" домагається розсекречення відомостей з архівів ВЧК-НКВД-КГБ. Зокрема, зараз ФСБ відмовляється розсекретити лист глави НКВС СРСР Миколи Єжова, яке дало початок справі "харбінців" (репресіям піддалися близько 30 тисяч осіб). При цьому цей лист уже розсекречено в Україні.

Лист вочевидь стосується масових репресій (інформація про які повинна бути відкрита за указом президента РФ 1992 року), але його не розсекречують на підставі висновку комісії з держтаємниці.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.