В лісі на Прикарпатті знайшли бідон із архівом УПА. ФОТО

Звіти підпілля ОУН про репресії радянської влади щодо місцевого населення Львівщини та Івано-Франківщини та ще сотні унікальних документів відкопали серед лісу та передали в Архів Центру досліджень визвольного руху.

Про це Історичній Правді повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бідон з документами знайшли місцеві мешканці 31 грудня 2015 року у лісі в Долинському районі на Івано-Франківщині. Це архів Калуського окружного проводу Організації українських націоналістів 1948-1949 років, територіально охоплює Калущину, Войнилівщину, Жидачівщину, Долинщину, Рожнятівщину, Болехівщину та Вигодщину.

 

"Повстанські архівісти дбайливо обгорнули згортки документів у радянські газети та заховали їх у молочному бідоні, де вони пролежали майже 70 років. Цікаво, що радянська влада знала, що повстанці таким чином архівують свої документи, тому по селах вівся жорсткий облік усіх молочних бідонів", — розповідає директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Крім того, ОУНівці зробили повний внутрішній опис  опис архіву, де детально перерахували документи, що до нього мають входити. Наскільки він точний вдасться встановити, коли історики ЦДВР завершать реставрацію і опрацювання.

 

Основна складова архіву — детальні звіти підпілля ОУН про події, що відбувалися в Калуській окрузі, інформація про репресії радянської влади щодо місцевих жителів. Також виявлені списки відзначених за хорошу службу повстанців та підпільників, списки полеглих, протоколи загибелі провідників ОУН, фінансові звіти та звіти, які розповідають про своєрідну "підпільну економіку", а також інформаційні матеріали для поширення серед людей. Деякі часописи, листівки та бофони (повстанські гроші) досі не траплялись дослідникам.

 

"Поки ще навіть не всі згортки документів вдалось розкрити і переглянути, деякі з них будуть частково втрачені через пошкодження вологою, а деякі навіть пропалені — ймовірно, коли самі підпільники намагались їх просушити. Тому вони потребують тривалої і скурпульозної реставрації", — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Після реставрації усі документи відсканують, опишуть та викладуть у вільному доступі на Е-архів визвольного руху avr.org.ua.

 

Нагадаємо, у жовтні 2015 року на Е-архіві визвольного руху опублікували документи з архіву ОУН, знайдено в лісі на Хмельниччині влітку 2014 року.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.