Україна долучиться до міжнародного суду над комунізмом - В'ятрович

В українських архівах збереглося більше документів радянських спецслужб за інші пострадянські країни, окрім Росії.

Наприкінці минулого року в Естонії відбулася зустріч представників міністерств юстиції кількох посткомуністичних країн, на якій йшлося про необхідність масштабного судового процесу щодо злочинів комунізму.

Україна приєднається до зусиль країн-партнерів на урядовому рівні, — повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в ефірі 5 каналу.

"Відкритий доступ до архівів радянських спецслужб буде використаний не тільки з історичною, але й з правовою метою. Зокрема, може йтися про притягнення до відповідальності конкретних виконавців політичних репресій. Звісно, більшість із них загинули або померли до цього часу.

Але однозначно варто говорити про використання матеріалів радянських спецслужб у підготовці серйозного і масштабного міжнародного трибуналу над комунізмом, про який дедалі частіше зараз говориться на міжнародному рівні", — заявив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Раніше робочу групу з підготовки матеріалів до такого процесу створила Європейська платформа пам’яті та сумління, яка об’єднує державні та неурядові інституції у сфері національної пам’яті. Від України до її складу увійшли Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

"Роль України у підготовці процесу дуже важлива, оскільки в українських сховищах збереглося набагато більше документів радянських спецслужб, ніж в архівах усіх країн Балтії разом. Це може дуже серйозно вплинути на результати підготовки до такого "комуністичного Нюрнбергу", – сказав В'ятрович.

"Судовий процес над злочцями комуністичних режимів, серед яких геноциди, масові репресії, депортації — це не питання помсти. Це — питання справедливості" — підкреслює Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що від 2015 року в Україні відкрито повний доступ до матеріалів репресивних органів радянського союзу. Відтак документи про порушення прав людини та злочини влади будуть не лише доступні кожному громадянину та іноземцю, але й будуть переміщені з відомчих архівів сучасних спецслужб до цивільногоархіву  — Архіву Інституту національної пам’яті. Підготовку до передачі вже розпочато в ГДА СБУ, на черзі — матеріали ГДА МВС та Служби зовнішньої розвідки.
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.