Україна долучиться до міжнародного суду над комунізмом - В'ятрович

В українських архівах збереглося більше документів радянських спецслужб за інші пострадянські країни, окрім Росії.

Наприкінці минулого року в Естонії відбулася зустріч представників міністерств юстиції кількох посткомуністичних країн, на якій йшлося про необхідність масштабного судового процесу щодо злочинів комунізму.

Україна приєднається до зусиль країн-партнерів на урядовому рівні, — повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в ефірі 5 каналу.

"Відкритий доступ до архівів радянських спецслужб буде використаний не тільки з історичною, але й з правовою метою. Зокрема, може йтися про притягнення до відповідальності конкретних виконавців політичних репресій. Звісно, більшість із них загинули або померли до цього часу.

Але однозначно варто говорити про використання матеріалів радянських спецслужб у підготовці серйозного і масштабного міжнародного трибуналу над комунізмом, про який дедалі частіше зараз говориться на міжнародному рівні", — заявив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Раніше робочу групу з підготовки матеріалів до такого процесу створила Європейська платформа пам’яті та сумління, яка об’єднує державні та неурядові інституції у сфері національної пам’яті. Від України до її складу увійшли Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

"Роль України у підготовці процесу дуже важлива, оскільки в українських сховищах збереглося набагато більше документів радянських спецслужб, ніж в архівах усіх країн Балтії разом. Це може дуже серйозно вплинути на результати підготовки до такого "комуністичного Нюрнбергу", – сказав В'ятрович.

"Судовий процес над злочцями комуністичних режимів, серед яких геноциди, масові репресії, депортації — це не питання помсти. Це — питання справедливості" — підкреслює Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що від 2015 року в Україні відкрито повний доступ до матеріалів репресивних органів радянського союзу. Відтак документи про порушення прав людини та злочини влади будуть не лише доступні кожному громадянину та іноземцю, але й будуть переміщені з відомчих архівів сучасних спецслужб до цивільногоархіву  — Архіву Інституту національної пам’яті. Підготовку до передачі вже розпочато в ГДА СБУ, на черзі — матеріали ГДА МВС та Служби зовнішньої розвідки.
 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.