У Києві - лекція про український рух на Донеччині в 1917-1956 роках

15 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться лекція Олександра Добровольського на тему "Український рух на Донеччині в 1917-1956 роках".

Лекція охопить такі питання:

- Початки українського національно-визвольного руху в 1917-1919  роках на Донеччині, діяльність Товариств "Просвіта", Вільне козацтво, українські видання та статистика голосування українських виборців Донеччини та Луганщини 1917 року;

- Діяльність Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) на Донбасі в 1923-1930 роках;

- Спроба утворення осередків підпілля ОУН Євгена Коновальця в кінці 1920-х років на Донеччині;

- Українізація 1920-х років – базова основа для майбутнього українського національного руху на Донбасі під проводом Степана Бандери в 1941-1943 роках;

- Похідні групи ОУН(б) та ОУН(м) на Донбасі в 1941 році. Співпраця з колишніми петлюрівцями. Діяльність ОУН(м);

- Відродження українського культурного життя в 1941-1943 роках на Донбасі. Контакти ОУН(б) з комуністичними групами;

- Репресії нацистів проти членів ОУН(б) та діячів УАПЦ на Донеччині в 1942-1943 роках;

- Робота радянської агентури в середовищі підпілля ОУН Донеччини;

- Спроба продовження підпільної боротьби ОУН на Донеччині в 1944-1945 роках. Оперативні ігри НКВС проти українського підпілля;

- Справа "Союзу борців за визволення України" в місті Шахтарськ у 1955 році;

- Останні арешти членів оунівського підпілля Донбасу в 1956-1958 роках. Справа Янковського (автор біографії Євгена Коновальця "Листи до сина" ).

Довідка про лектора:

Олександр Борисович Добровольський (м. Слов'янськ) -  дослідник історії Донеччини першої половини ХХ століття. У 2002 році закінчив філологічний факультет Слов’янського державного педагогічного університету. Автор, співавтор і упорядник кількох книг, збірників та наукових статей на тему українського громадсько-політичного руху та підпільного руху опору комуністичному режиму СРСР на Донбасі. 

Серед виданих книжок:

- "Донецьке козацтво", 1997 рік (за матеріалами архівних документів висвітлюється український національний рух 1917 - 1920-х років, діяльність української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та діяльність антибільшовицького махновського руху опору на Донеччині в перші роки комуністичного режиму СРСР в Україні);

- "Михайло Петренко: дивлюсь я на небо…" та "Його таємниця: невідомий Михайло Петренко" у співавторстві з В. Мікушевим, 2002 та 2008 роки;

- Путівник "Слов’янщина", 2007 рік;

- Статті у збірниках "Заповідаємо вам пам’ять" та "Відома та невідома Олексієво-Дружківка" за матеріалами архівів НКВС СРСР, 2009 рік;

- Збірник "Діяльність ОУН на Сході України" - нарис про оунівське підпілля та "Просвіту" у Слов’янську під час німецької окупації, 2010 рік

- "Збірник документів  "ОУН на Донеччині" за матеріалами вивезеного до РФ архіву УСБУ у Донецькій області, 2013 рік.


Вівторок, 15 грудня, 17:00 

Місце: Український кризовий медіа-центр (м. Київ, вул. Хрещатик, 2 - Український дім на Європейській площі)

Вхід - за умови попередньої реєстраціїРеєстрація за адресоюolha.honchar@gmail.com

Контактна особа: асистент Мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Ольга Гончар - olha.honchar@gmail.com, +38 093 339 76 46

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.