Чиновники зірвали показ фільму "Катинь" у Санкт-Петербурзі

Санкт-Петербурзьке відділення науково-інформаційного центру "Меморіал" (РФ) відмовилося від анонсованого показу художнього фільму Анджея Вайди "Катинь".

Про це повідомляє Російська служба ВВС.

Причиною такого рішення став електронний лист на адресу "Меморіалу" за підписом керівника управління міністерства культури Росії в Північно-Західному федеральному окрузі Сєрґєя Булавского.

У листі чиновника "доводиться до відома", що федеральне законодавство забороняє показ фільму на території РФ без прокатного посвідчення.

Далі йдеться про можливе притягнення до відповідальності тих, хто цей закон порушить.

За словами представників "Меморіалу", вони "прислухаються до попередження", незважаючи на те, що мають дозвіл на некомерційний показ від режисера фільму, а також те, що картина є фестивальною, тобто наявність посвідчення для її показу - не обов'язкова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року мін'юст РФ визнав науково-інформаційний центр "Меморіал" "іноземним агентом".

Тоді ж міністерство юстиції РФ звинуватило один із підрозділів "Меморіалу" в тому, що його діяльність "підриває основи конституційного ладу РФ".

Фільм "Катинь" польського режисера Вайди був знятий в 2007 році на основі повісті Анджея Мулярчика "Post Mortem - Катинська повість" і з використанням щоденників польських офіцерів. Він розповідає про розстріл польських військовополонених, в'язнів Козельського табору, смоленським управлінням НКВД (Народного комісаріату внутрішніх справ) СРСР навесні 1940 року в Катинському лісі.

У Росії картина неодноразово демонструвалася в різних кінотеатрах. В Петербурзі стрічку планувалося показати в рамках програми польського кіно, представити його мав керівник програм Польського інституту в Санкт-Петербурзі Юрій Шуйський.

Восени 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі, за наказом Сталіна вивезли в СРСР польських офіцерів та представників інтелігенції - загалом понад 20 тисяч чоловік. Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просив стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2012 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав військовим злочином розстріли спецслужбами СРСР польських громадян у 1940 році.

У березні 2014 року учасники сепаратистського мітингу під консульством Польщі в Одесі звинуватили у Катинських розстрілах Організацію українських націоналістів (бандерівців).

Все за темою "КАТИНЬ"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.