У Києві - лекція про "трипільців" та інших "давніх укрів"

У Києві відбудеться відкрита лекція "Міфи і таємниці давньої історії України: 4000-3500 р. до н.е."

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Теми лекції:

- новітні здобутки вітчизняної археології у вивченні давніх спільнот на території України;

- нові відкриття і тлумачення. Аналіз і критика поширених у публічному проторі міфів про ці часи;

- що з відомих науці фактів дозволяє розвінчати міфи про "Трипілля-Аратту" і "давніх укрів";

- чи шкодить подібна міфотворчість сучасній Україні?

Час і місце: субота, 28 листопада о 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Лектор: кандидат історичних наук Михайло ВІДЕЙКО, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Лекція-дискусія відбудеться в рамках "Відкритої Школи Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "LІКБЕЗ. Історичний Фронт".

Партнери проекту:

- Інститут історії України НАН України,
- Український інститут національної пам'яті,
- історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
- Національний Музей Історії України - НМІУ.

Для "затравки" читайте на "Lікбезі" про плем'я древніх укрів.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є некомерційним і позаполітичним, заходи - безкоштовними.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначають організатори.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

ТАКОЖ:

Наук-поп як зброя проти псевдонауки

Ребрендінг забутих предків. Зомбі замість тіней

Фальсифікаціям - ні! Про трипільську культуру та арійство

Професійні археологи висміяли "праукраїнців-трипільців"

Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА

Інші матеріали за темою "МІФИ"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.