B Польщі видали плакат з "польськими" Львовом і Вільнюсом. ФОТО

На плакаті, який рекламує спортивний забіг до дня незалежності Польщі, зобразили карту кордонів країни 1918 року.

Фотографію плакату оприлюднив у Facebook міський голова Львова Андрій Садовий.

На карті зображені так звані "креси всходнє" - землі нинішніх України, Білорусі та Литви, які в міжвоєнний період входили до складу Другої Речі Посполитої.

"Запросив Генерального консула Республіки Польща у Львові для з’ясування офіційної позиції Варшави щодо цього неподобства", - зазначив Садовий.

 

Серед партнерів акції, яка приєднала на своїх рекламних матеріалах Львів та Вільнюс до Польщі, і мерія Варшави, і банк PKO B.P., який працює в Україні, і найпопулярніше польське ЗМІ Gazeta Wyborcza.

"Як би відреагували поляки, якби німці бігали свої марафони з картами Третього Рейху включно з Вроцлавом та Щеціном [міста, які були після війни передані від Німеччині Польщі - ІП]? - написав Садовий. - Чи, може, нам в підручниках з географії включати [до території України] лемківські землі?"

За словами міського голови, організатори марафону у Варшаві поступили або немудро, або з чіткою провокативною метою.

"Дружба дружбою, але таке пропускати категорично не можна, - наголосив мер. - Дуже сподіваюсь, що на рівні МЗС буде хоч якась реакція".

Інші матеріали за темою "Польща"

Інші матеріали за темою "Карти"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.