У Харкові - міжнародна конференція про декомунізацію

16-17 жовтня 2015 року Український Центр розвитку музейної справи (Київ) спільно з Харківським літературним музеєм проводять у Харкові міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену декомунізації.

Про це повідомляє "Музейний простір".

Історики, музейні працівники, освітяни з України, Німеччини, Польщі, Франції, Естонії обговорять, як утілити "декомунізаційний пакет реформ".

щоби нова символіка публічного простору демонструвала толерантну суспільну угоду, а не поглиблювала світоглядні протистояння;

Також говоритимуть про те, як показувати в музеях "незручну історію"; і що сьогодні є музейним експонатом, який варто зберігати для прийдешніх поколінь.

16 жовтня, 9.00-17.30 у приміщенні почесного консульства Федеративної Республіки Німеччина в Харкові, вул. Скрипника, 14-а.
Панель І. Колективна пам’ять та її інституалізація. Культура як чинник соціальної безпеки.

17 жовтня, 10.00-18.30 у креативному просторі "Spalah".
Панель ІІ. Музей і соціальні проблеми – суспільний діалог чи "готові рішення".

Спікери, які візьмуть участь у конференції:

- Сільві Гранж, директорка Державного центру співробітництва та інформування у сфері музейної справи (OCIM) Франції, Париж, Франція

- Аксель Клаусмаєр, професор, директор Меморіалу Берлінської стіни, Берлін, Німеччина

- Йорг Скрібеляйт, директор меморіального комплексу концентраційного табору Флосенбург, Німеччина

- Уку Лембєр, Університет Таллінна, Естонія

- Наталія Шінаєва-Панковска, фахівець відділу освіти та методичного забезпечення, Музей історії польських євреїв, Варшава, Польща

- Олексій Мусієздов, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харків

- Едуард Зуб, історик, Харків

- Олександр Зінченко, радник голови Інституту національної пам’яті, Київ

- Зеновій Мазурик, культуролог, віце-президент Українського національного центру ICOM, Львів, Україна

- Василь Рожко, керівник департаменту музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України, Київ, Україна

- Оксана Баршинова, завідувачка відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть, Національний художній музей України, Київ, Україна

Для участі необхідна реєстрація: тел. 067 8994350, 0678994510, tpylypchuk@yahoo.com

Інші матеріали за темою "Декомунізація"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.