Найбільший музей України оголосив у День Захисника вільний вхід. РОЗКЛАД

14 жовтня Національний музей історії України у Другій світовій війні проводить день відкритих дверей.

З нагоди Дня захисника України Національний музей історії України у Другій світовій війні підготував програму дискусій, фільмових показів і зустрічей із свідками історії, повідомляє офіційний сайт музею.

-       11:00 – 13:00 – Зустріч із бійцями АТО, журналістами й операторами програми "ТСН" телеканалу 1+1, котрі створювали телевізійні сюжети про воїнів у найгарячіших точках зони проведення АТО. Презентація переданих ними матеріалів до Музею

-       13:00 – 14:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.1, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       13:00 – 14:00 – Музейна розповідь: "Солдат, генерал, дипломат", присвячена Герою України генералу Кузьмі Дерев’янку, представникові радянського Верховного Головнокомандування при штабі союзних військ на Далекому Сході, що підписав Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. (музейна вітальня)

-       14:00 – 16:00 – Зустріч із бійцями АТО та родинами загиблих побратимів. Презентація нових матеріалів виставкового проекту "Родинна пам'ять про війну: Збережено" (увідний зал)

-       16:00 – 17:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.2, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       16:00 – 17:00 – Музейна розповідь: "Командарм", присвячена двічі Герою Радянського Союзу генерал-полковнику Андрію Кравченку (музейна вітальня)

 

Серед матеріалів проекту "Родинна пам’ять про війну: Збережено" речі дев’яти бійців загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (м.Кіровоград), яких поєднав останній в їхньому житті бій під Ізвариним 15 липня 2015 року. З-поміж них – підполковник Юрій Коваленко, удостоєний звання Героя України посмертно.

Героєм виставки є також командир танка старший сержант Леонід Сухацький, який за життя став справжньою легендою. Вороги називали його танк "чорна смерть", оскільки лише за 2 місяці оборони Маріуполя на бойовому рахунку командира було 3 ворожі танки. 22 лютого він загинув під Маріуполем.

Доповнять експозицію речі бійців 11-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оброни "Київська Русь" Олександра Сидоренка та Віктора Гуменюка. Обидва – учасники боїв у районі гори Карачун, Дебальцевого та Опитного. Віктор загинув від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого товариша. Його тіло доставив до рідної домівки земляк та побратим Олександр Сидоренко, який загинув 2 тижні по тому.

Під час зустрічі до Музею заплановано передачу артефактів із зони проведення АТО на Сході України, а також особистих речей Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова його родиною. 

Відвідання експозиції Музею та запропонованих заходів – безкоштовне. Проведення індивідуальних екскурсій та підйомів  на скульптуру Батьківщина-Мати, інші послуги – на платній основі.

Місце:  головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні, Київ, вулиця Лаврська 27.

сг

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.