Найбільший музей України оголосив у День Захисника вільний вхід. РОЗКЛАД

14 жовтня Національний музей історії України у Другій світовій війні проводить день відкритих дверей.

З нагоди Дня захисника України Національний музей історії України у Другій світовій війні підготував програму дискусій, фільмових показів і зустрічей із свідками історії, повідомляє офіційний сайт музею.

-       11:00 – 13:00 – Зустріч із бійцями АТО, журналістами й операторами програми "ТСН" телеканалу 1+1, котрі створювали телевізійні сюжети про воїнів у найгарячіших точках зони проведення АТО. Презентація переданих ними матеріалів до Музею

-       13:00 – 14:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.1, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       13:00 – 14:00 – Музейна розповідь: "Солдат, генерал, дипломат", присвячена Герою України генералу Кузьмі Дерев’янку, представникові радянського Верховного Головнокомандування при штабі союзних військ на Далекому Сході, що підписав Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. (музейна вітальня)

-       14:00 – 16:00 – Зустріч із бійцями АТО та родинами загиблих побратимів. Презентація нових матеріалів виставкового проекту "Родинна пам'ять про війну: Збережено" (увідний зал)

-       16:00 – 17:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.2, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       16:00 – 17:00 – Музейна розповідь: "Командарм", присвячена двічі Герою Радянського Союзу генерал-полковнику Андрію Кравченку (музейна вітальня)

 

Серед матеріалів проекту "Родинна пам’ять про війну: Збережено" речі дев’яти бійців загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (м.Кіровоград), яких поєднав останній в їхньому житті бій під Ізвариним 15 липня 2015 року. З-поміж них – підполковник Юрій Коваленко, удостоєний звання Героя України посмертно.

Героєм виставки є також командир танка старший сержант Леонід Сухацький, який за життя став справжньою легендою. Вороги називали його танк "чорна смерть", оскільки лише за 2 місяці оборони Маріуполя на бойовому рахунку командира було 3 ворожі танки. 22 лютого він загинув під Маріуполем.

Доповнять експозицію речі бійців 11-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оброни "Київська Русь" Олександра Сидоренка та Віктора Гуменюка. Обидва – учасники боїв у районі гори Карачун, Дебальцевого та Опитного. Віктор загинув від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого товариша. Його тіло доставив до рідної домівки земляк та побратим Олександр Сидоренко, який загинув 2 тижні по тому.

Під час зустрічі до Музею заплановано передачу артефактів із зони проведення АТО на Сході України, а також особистих речей Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова його родиною. 

Відвідання експозиції Музею та запропонованих заходів – безкоштовне. Проведення індивідуальних екскурсій та підйомів  на скульптуру Батьківщина-Мати, інші послуги – на платній основі.

Місце:  головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні, Київ, вулиця Лаврська 27.

сг

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.