В Одесі показують реконструкцію одягу та зброї козаків. ФОТО

В Одеському художньому салоні (вул. Катерининська, 18) відкрилася виставка графіки "Козацька слава". Показують, яка виглядав одяг та спорядження українських козаків 16-18 сторіч.

На виставці представлені роботи дослідника історичного одягу, ілюстратора військово-історичних видань, реконструктора Сергія Шаменкова.

Про це у своєму Facebook написала представник громадського руху "Не будь байдужим" Оксана Левкова.

За її словами, одесити мають змогу побачити наукову графічну реконструкцію, на якій представлено еволюцію козацького одягу та спорядження українських козаків XVI-XVIII ст.

 

На полотнах - козаки різних періодів, вперше представлено реконструкції козаків Чорноморського війська, які брали штурмом місто Хаджибей, що його згодом було перейменовано на Одесу.

 

"Протидія шароварщині - достовірна демонстрація козаччини справжніми та глибокими дослідниками, які одночасно є художниками та реконструкторами", - наголосила Левкова.

 

Виставка присвячена 226-й річниці штурма Хаджибею, а також козацькому святу Покрови Святої Богородиці, покровительці козацтва. На Покрову (14 жовтня) припадають свята УПА і сучасних Збройних сил.

 

На виставці представлено 30 робіт, які будуть цікавими для кожного, хто захоплюється історичним козацьким одягом та історією Одеси.

 Всі фото: Оксана Левкова

Сергій Шаменков закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова та Львівську Академію мистецтв. Займається скульптурою малих форм, науково-історичною реконструкцією одягу. Автор багатьох статей, книг, графічних та матеріальних реконструкцій на тему військового костюму від античності до ХХ ст. Учасник кількох військово-історичних груп.

Нагадаємо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей (Качібей) і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Дивіться також: В Одесі вшанували перемогу козаків у бою на Пересипу

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.