Польський інститут нацпам'яті видав історію Польщі для українців

Інститут національної пам’яті Польщі підготував і видав українською мовою книжку "Польща. Нарис історії", розраховану спеціально на українського читача.

"Ідея видання книжки "Польща. Нарис історії" народилася в листопаді 2009 року, коли ми разом із тодішнім директором  Інституту  національної  пам'яті  Янушем  Куртикою (за кілька місяців він трагічно загинув у авіакатастрофі під Смоленськом) гостювали в Києві. Метою тієї поїздки було обговорення в колі польських і українських істориків перспектив діалогу про спільну історію". - оповідає про історію написання книжки голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Лукаш Камінський.

"Ця книга не є перекладом - вона спеціально підготовлена з думкою про українського читача. Книга написана таким чином, щоб вона була цікавою як для учня середньої школи, який цікавиться історією сусідніх країн, так і дорослих осіб - вчителів історії, працівників музеїв, викладачів вишів тощо. Словом, хочемо, щоб вона була цікавою і привабливою для усіх", - розповів директор Бюро громадської освіти IPN Анджей Завістовський.

За його словами, повідомляє агенція Укрінформ, викладення історичного матеріалу в книзі відбувається з фокусом і на спільну історію українського і польського народів, оскільки вона тісно переплітається.

 

"Наприклад, відкриваючи перший розділ, бачимо генеалогічне дерево П’ястів і те, що кров цього роду тісно пов’язана із Київською Руссю. Це показує, що нас об’єднувало з давніх-давен, але також і розділяло, і як ми тісно пов’язані спільною історією", - підкреслив директор Бюро громадської освіти IPN.

Завістовський уточнив, що з листопада книга безкоштовно розповсюджуватиметься в Україні через польські установи – Посольство Польщі у Києві, консульства РП, Польський інститут тощо. У Польщі хочуть, аби книгу отримали передусім шкільні, наукові, публічні, академічні бібліотеки України.

Водночас в IPN не виключають і комерційне розповсюдження книги в Польщі та Україні, якщо буде зацікавлення з боку дистриб’юторів. За його словами, ціна книги в Польщі може становити не більше 20 злотих (120 грн).

На 365 сторінках книги "Польща. Нарис історії" охоплено період від раннього Середньовіччя  до сьогодення, зокрема спільного проведення Україною і Польщею Євро-2012. Книга з багатим ілюстративним матеріалом написана під редакцією професора Влодзімєжа Менджецького та викладача Єжи Брацісевича, рецензентом з польського боку виступив Завістовський, а з українського – професор Леонід Зашкільняк.

Науковий редактор книжки Влодзімєж Менджецький зазначив: 

"Складно  знайти  кращий  приклад  суперечок  про  минуле,  які  віддавна  ведуть  між  собою  поляки  й  українці. Дискусії  навколо  оцінки  постаті  Богдана  Хмельницького точилися  ще  в  Речі  Посполитій,  подальші  десятиліття відкривали нові поля полеміки, що стосувалися, зокрема, Барської  конфедерації,  Січневого  повстання,  взаємин у  1917–1921  рр.  чи  оцінки  трагічного  для  обох  народів періоду Другої світової війни.

Ця праця готувалася з думкою про реалізацію двох найважливіших  цілей.  Першою  є  ознайомлення  українського Читача – передовсім учителя гуманітарних дисциплін, студента й учня, що цікавиться історією – з основними знаннями з ділянки історії важливого сусіда незалежної України.

Другою  є  представлення  польської  перспективи  бачення власної історії, показ у ній місця українців і України, а також польського  розуміння  численних  спільних  епізодів  нашої історії.

Хочемо дуже сильно підкреслити, що не йдеться про спробу  накинути  польську  точку  зору  Читачеві  з  України. Ми переконані, що таким чином збільшуємо шанс на справжнє взаєморозуміння обох наших народів".

Зміст 

Лукаш Камінський – Передмова

Влодзімєж Менджецький – Вступ

Марія Старнавська – Польща – держава середньовічної Європи

Пйотр Кролль – Річ Посполита Обох Народів

Іґор Конколевський – Річ Посполита багатьох народів, релігій і культур

Ярослав Чубати – "Королівський калач". Причини, обставини і наслідки поділів Польщі

Томаш Кізвальтер – Модернізація польських земель за умов відсутності власної держави

Мацей Яновський – Сироти Речі Посполитої. Від станового суспільства до сучасних націй 1795–1918

Влодзімєж Менджецький – ІІ Річ Посполита

Марек Ґалензовський – Польща під час Другої світової війни

Єжи Ейслер – Народна Польща

Антоні Дудек – Польща у 1986–2012 роках

Календар історії Польщі

За матеріалами Укрінформ та офіційного сайту IPN.

Читайте також колонку голови IPN Лукаша Камінського "Не шукаймо легшого шляху"

сг

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.