До 400-річчя Могилянки: книга Валерія Шевчука про людей епохи бароко

На відзначення 400-ліття НаУКМА Києво-Могилянська бізнес-школа підготувала унікальне видання про досі не відому Могилянку - "Київський Атеней. Мистецький Київ 17-18 ст."

У жовтні 2015 року, коли Національний університет "Києво-Могилянська академія" святкуватиме 400 років з заснування, відбудеться презентація "Атенея" за участю автора, письменника Валерія Шевчука.

Ця книга є пам’яткою українського бароко і свідчить, що Київ був одним із визначних мистецьких центрів Європи, запевняють видавці.

У книзі зібрані до цього часу ніколи не публіковані відомості про письменників, літераторів, вчених, живописців та будівничих XVII-XVIII ст., що працювали в союзі з козацькою та шляхетською елітою, і були натхненні Києво-Могилянською академією.

 Атеней - назва вищої школи в античні часи, прообраз університету

"Київський Атеней" є результатом багаторічної праці Валерія Шевчука та Юрія Іванченка, що майже 20 років зберігалась лише у рукописах.

Усі зацікавлені запрошуються на публічну дискусію та презентацію книги "Київський Атеней" 9 жовтня.

Запрошені спікери:

- Валерій Шевчук, автор книги "Київський Атеней", український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.
- Юрій Іванченко, автор розвідки про образотворче мистецтво та архітектуру, упорядник ілюстрацій в книзі "Київський Атеней".
- В’ячеслав Брюховецький, український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету "Києво-Могилянська академія".
- Володимир Моренець, український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Місце: Конгрегаційна зал Києво-Могилянської академії (вул. Сковороди 2)

Час: 9 жовтня, 15:00-16:30

Для участі в заході просять зареєструватися.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.