У Могилянці - конференція про Київ 1860-1920 років. ПРОГРАМА

У Києво-Могилянській академії відбудеться конференція "Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ – середини ХХ століть".

Про це повідомляють організатори.

Виступи спікерів об'єднані за темами:

- "Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів",
- "Київ як поле культурних і політичних практик",
- "Київські образи та їх творці",
- "Ідеологізація міського простору",
- "Повсякденне життя і обивательські практики",
- "Місто в період політичних катаклізмів",
- "Вплив процесів модернізації на розвиток міста".

Завершальною подією конференції стане круглий стіл "Про що мовчить "Старий Київ"?" за участю Оксани Забужко, Михайла Кальницького, Арсенія Фінберга.

Час і місце: 10-12 грудня 2015 року. Київ, Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (метро "Контрактова площа").

Вхід вільний.

ПРОГРАМА:

10.12.2015 – четвер

18:00-20:00 – "Збереження історичних пластів сучасного Києва": розмова з Ганною Бондар, в.о. Директора департаменту містобудування та архітектури КМДА

11.12.2015 – п’ятниця

9:30-11:30 Київ як поле культурних і політичних практик

Модераторка: Олена Бетлій
Інна Булкіна. – До історії київських поетичних антологій
Остап Середа. ­ Музичний театр і культурна політика у Києві в період "Великих реформ" (1860­-1870­-ті рр.).
Ольга Мартинюк. ­ Електоральні зібрання у Києві 1906-­1912 рр. як практика демократії
Дискутант: Сергій Єкельчик.

11:45­-13:45 Київські образи та їх творці

Модератор: Максим Яременко
Євгенія Сарапіна.­ Shaping and Transformations of Kyiv Collective Memory Mithologems: a Case Study of Kyiv Guidebooks
Катерина Диса.­Представлення образу сучасного міста в путівниках по Києву межі ХІХ-­ХХ ст.
Ольга Скороход.­ Київ у Лютневій революції: переусвідомлення унікальності та кристалізація українськості
Віталій Масненко.– Київ та "образ Києва" у житті та ментальному просторі В’ячеслава Липинського
Дискутантка: Інна Булкіна.

15:00­-17:00 Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів

Модераторка: Ольга Скороход
Олег Купчик. ­ Місця пам’яті азербайджанців у м. Києві в контексті їх громадсько­політичної активності в 1900–1920 рр.
Mariusz Korzeniowski.­Polacy w życiu kulturalnym Kijowa w latach pierwszej wojny światowej
Dariusz Tarasiuk.­Działalność polityczna Polaków w Kijowie w 1917 r.
Ірина Мелешкіна. ­ Театр "Кунст Вінкл" (1922-1928). Побутування єврейського театру у Києві І третини ХХ ст.
Дискутантка: Олена Бетлій

17:30­-19:00 Ідеологізація міського простору

Модераторка: Катерина Диса
Сергій Біленький. ­ Імперський урбанізм на пограниччі: Київ, 1800-­1905
Світлана Шліпченко. ­ Порядок і Форма: Просторові і соціальні трансформації міського парку
Сергій Єкельчик. ­ "Люба сестронько, милий братику": Хто, як і для чого відбудовував Хрещатик
Дискутантка: Наталя Шліхта

12.12.2015 – субота

9:30­-11:15 Вплив процесів модернізації на розвиток міста

Модераторка: Ольга Гнидюк
Стефан Машкевич. ­ The Role of Public Transportation in Pre­revolutionary Kiev
Анатолій Мельник. ­ Санітарно­епідеміологічна ситуація у м. Києві (1870­ті - 1880­ті)
Анна Тютюнник. ­ Організація допомоги психічнохворим у Російській імперії на прикладі будинку для божевільних Кирилівських богоугодних закладів (від заснування до 1917 р.)
Марина Кібальна. ­ Popular Science in Kyiv in the late 19th- early 20th century
Дискутантка: Катерина Диса

11:30­-13:00 Повсякденне життя і обивательські практики

Модератор: Віталій Скальський
Тетяна Водотика. ­ Зайнятість як повсякденна практика киян другої чверті ХІХ століття: еволюція та розвиток структури
Анастасія Боженко. ­ Модерне місто як символ свята: простір дозвілля киянина у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Станіслав Могильний. ­ Гумор та сатира на сторінках київської преси початку ХХ століття: образи політики та повсякденного життя
Дискутантка: Катерина Кобченко

14:00-­15:30 Місто в період політичних катаклізмів

Модератор: Сергій Єкельчик
Гвідо Гаусманн. ­ Kyiv and the Dnipro at the Beginning of the 20th century. Enquiring the Environmental Approach to Urban Studies
Віталій Скальський. ­ Весняна повінь на Дніпрі 1917 р.
Яна Купчик. ­ Діяльність Київської міської думи по охороні громадського порядку у період революції
Тетяна Шевченко. - "С самого раннего возраста воспитывала я своего сына в коммунистическом и революционном духе'": „біле" київське міщанство в лещатах радянської держави
Дискутантка: Ольга Мартинюк

15:45­-17:15 Жіноче досвідчення міста

Модераторка: Ольга Мартинюк
Катерина Кобченко. ­ Жіноче студентство Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.: сторінки соціальної топографії
Олена Бетлій. – Буття киянкою в роки Першої світової війни
Ольга Гнидюк. ­ Материнство і дитинство у повоєнному місті: Київ
Дискутантка: Оксана Кісь

18:00-19:30 – круглий стіл: "Про що мовчить "Старий Київ"?" Учасники: Оксана Забужко, Михайло Кальницький, Арсеній Фінберг

Подія відбувається за підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Афіша заходу

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.