Музей історії Польщі оголосив про стипендії в 1000 євро для іноземців

Розпочато набір заявок на IX конкурс з отримання стипендії Музею історії Польщі.

Про це повідомляє українське видання в Польщі "Наш вибір".

Отримати стипендію можуть усі іноземці, які займаються або хочуть займатись історією Польщі, йдеться в повідомленні.

У конкурсі можуть брати участь проекти освітнього, популяризаторського або дослідницького характеру. Роботи оцінюватиме професійне журі, до складу якого входитимуть видатні польські історики.

Стипендію може бути призначено на період від 1 до 3 місяців, по 1 тисячі євро щомісяця.

Створені під час стипендійного періоду матеріали будуть опубліковані згідно відкритої ліцензії Creative Commons (угода щодо авторських прав, яка сприяє вільному і безкоштовному обігу контенту). Таким чином музей прагне забезпечити безкоштовний та широкий доступ до результатів роботи.

Заявки на участь приймаються до 20 листопада 2015 року.

Усі технічні деталі – терміни, контакти – можна знайти на сторінці stypendia.muzhp.pl.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.