АНОНС: У Львові дискутуватимуть про українсько-польські відносини крізь призму усної історії

30 вересня у Львові відбудеться дискусія "Роль усної історії в розв’язанні проблем міжнаціональних відносин" в межах щомісячного методологічного семінару Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Зустріч буде присвячена обговоренню методологічних особливостей реалізації польсько-українського проекту "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина".

На основі зібраного протягом 2014 року усно-історичного матеріалу було опубліковано книгу з такою ж назвою — українською, польською та англійською мовами.

Електронна публікація є одним із способів репрезентації активних практик пам'яті про простих людей на тлі епохи тоталітаризму, зародження націоналізму і примусових переселень.

Дослідження реалізоване завдяки польсько-українській групі дослідників з метою глибшого аналізу багатонаціональних складних відносин. З 2012 року, дослідження проводилося на Волині та Східній Галичині, а тепер триває в Польщі та на Тернопільщині.

На основі зібраного усно-історичного матеріалу створюються публікації, документи, відео, і тепер - виставка. Результати дослідження регулярно представляються широкій аудиторії по обидва боки кордону з метою зміцнення польсько-українських відносин у вигляді соціальних ініціатив знизу.

Під час дискусії буде презентовано книгу "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" під редакцією Александри Зінчук.

Учасницями дискусії будуть:

Александра Зінчук – авторка та організаторка проектів "Поєднання через важку пам'ять. Волинь", "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" та "Поєднання через важку пам'ять. Тернопільщина", докторантка Університету Склодовської-Кюрі;

Оксана Кісь - к.і.н., ст.н. с., докторантка Інституту народознавства НАН України, президент Української асоціації дослідниць жіночої історії.

30 вересня, середа,15:00

Місце: конференц-зала Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15, ІІ поверх).

Організатори: відділ соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, Історичний музей Польщі у Варшаві, Міністерство закордонних справ України. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.