АНОНС: У Львові дискутуватимуть про українсько-польські відносини крізь призму усної історії

30 вересня у Львові відбудеться дискусія "Роль усної історії в розв’язанні проблем міжнаціональних відносин" в межах щомісячного методологічного семінару Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Зустріч буде присвячена обговоренню методологічних особливостей реалізації польсько-українського проекту "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина".

На основі зібраного протягом 2014 року усно-історичного матеріалу було опубліковано книгу з такою ж назвою — українською, польською та англійською мовами.

Електронна публікація є одним із способів репрезентації активних практик пам'яті про простих людей на тлі епохи тоталітаризму, зародження націоналізму і примусових переселень.

Дослідження реалізоване завдяки польсько-українській групі дослідників з метою глибшого аналізу багатонаціональних складних відносин. З 2012 року, дослідження проводилося на Волині та Східній Галичині, а тепер триває в Польщі та на Тернопільщині.

На основі зібраного усно-історичного матеріалу створюються публікації, документи, відео, і тепер - виставка. Результати дослідження регулярно представляються широкій аудиторії по обидва боки кордону з метою зміцнення польсько-українських відносин у вигляді соціальних ініціатив знизу.

Під час дискусії буде презентовано книгу "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" під редакцією Александри Зінчук.

Учасницями дискусії будуть:

Александра Зінчук – авторка та організаторка проектів "Поєднання через важку пам'ять. Волинь", "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" та "Поєднання через важку пам'ять. Тернопільщина", докторантка Університету Склодовської-Кюрі;

Оксана Кісь - к.і.н., ст.н. с., докторантка Інституту народознавства НАН України, президент Української асоціації дослідниць жіночої історії.

30 вересня, середа,15:00

Місце: конференц-зала Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15, ІІ поверх).

Організатори: відділ соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, Історичний музей Польщі у Варшаві, Міністерство закордонних справ України. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.