АНОНС: У Києві відкривається виставка про пароха Майданека

Польський інститут у Києві та Національний музей Тараса Шевченка відкривають виставку "Якщо я не буду тут...", що присвячена о. Омеляну Ковчу.

"Отець Омелян був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу…" Архієпископ Любомир Гузар

Омелян Ковч – український греко-католицький священик, який служив у місті Перемишляни, а завершив свою місію у Майданеку. Під час німецької окупації, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, не зважаючи на заборону цього окупаційною владою.

 о. Омелян Ковч

За різними даними, відбулося від 600 до 2000 хрещень. За це гестапо спочатку забрало українського священика до львівської в’язниці на Лонцького, а у серпні 1943 його було відправлено до табору смерті "Майданек", що знаходився неподалік Любліна в Польщі.

Священик добровільно відмовився від спроб звільнення з концтабору і до останнього дня виконував свою душпастирську місію серед ув’язнених, що належали до різних національностей і віросповідань. Отець Омелян Ковч загинув у березні 1944 року.

Експозиція побудована на поєднанні фотографій, створених фотографом Герою Артемовою у 2014 році в Музеї "Майданек" та цитат із листів о. Омеляна Ковча з концтабору.

Відкриття виставки: середа, 13 травня 2015 року, о 18:00

Адреса: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Гера Артемова – український фотограф, член UPHA (Українська Фотографічна Альтернатива) та Незалежної медіа-профспілки України. Займається документальною і арт- фотографією.

Під час виставки демонструється фільм "Парох Майданека" (Польща, 2005, реж. Гжегож Лінковський).

Фільм знято за участі о. Стефана Батруха – пастора Грекокатолицької парафії у Любліні. Активно займається суспільною діяльністю, організовує транскордонні проекти, усіляко сприяє польсько - українському зближенню. Досліджує життя о. Омеляна Ковча та пропагує його духовний доробок.

14 травня (четвер) 18:00

Круглий стіл "В’язень табору Майданек о. Омелян Ковч. Протистояння злу в мирний час та в умовах війни. Роль кожної людини та особиста відповідальність" за участі о. Стефана Бартуха; Володимира В’ятровича, Голови Українського інституту національної пам’яті; Дмитра Пожоджука, журналіста, мера села Космач.

Вхід на відкриття виставки та круглий стіл - вільний

Виставка буде проходити 14-26 травня 2015 року, музей працює щоденно з 10:00 до 18:00 (каса до 17:30), вихідний – понеділок. Вхід на – умовах музею.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.