Спецпроект

АНОНС: У Харкові вшанують пам’ять жертв Катинського злочину

Україна продовжує відзначати 75 роковини одного з найбільш докладно задокументованих злочинів комуністичного режиму.

У Великдень, 12 квітня на Меморіалі жертв сталінського режиму у Харкові відбудеться екуменічна молитва, покладання квітів і запалення лампадок.

Жалобні урочистості відбудуться за участі місцевої громади, представників полонійних організацій, Генерального Консульства Республіки Польща та Українського інституту національної пам’яті.

Початок урочистостей о 14:00

Початок досліджень таємного цвинтаря НКВД у П'ятихатках. Докладніше - у матеріалі "Таємниці Шостого кварталу. Злочини НКВД у Харкові"


13 квітня відбудеться вечір пам’яті "Ми правду дістали з-під землі", під час якого відбудеться презентація збірки есеїв Світлани Філонової "Катинські медитації".

Презентація відбудеться у центрі INDI, вулиця Чернишевська 4/6.

Початок о 18:00.


Нагадуємо,  у Харкові поховано 4300 польських військовополонених, які були розстріляні в ході спецоперації НКВД у квітні-травні 1940 року. У історію ця спецоперація увійшла як "Катинський злочин".

За безпосереднім наказом Сталіна без суду і слідства загалом було знищено близько 22 тисяч польських військовополонених та цивільних громадян, що були ув’язнені у таборах в Старобільську, Козельську та Осташкові, а також у тюрмах Західної України та Білорусі.   

Одним із місцем таємних поховань став Шостий квартал Лісопарку, що розтащований у Харкові, неподалік селища П’ятихатки. У якості таємного цвинтаря НКВД цю територію почали використовувати з 1938 року.

До 1941 року окрім польських громадян тут було поховано близько 5 тисяч (за іншими данними з матеріалів КГБ – 9 тисяч) харків'ян: українців, росіян, поляків та представників інших національностей. Саме у масових похованнях НКВД у П’ятихатках похований відомий бандурист і культурний діяч Гнат Хоткевич.  


Більше читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.