АНОНС: Львів’ян запрошують на лекцію про Головного командира УПА Романа Шухевича

Олеся Ісаюк, авторка нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії, прочитає лекцію «Людина з-за документів: рефлексії довкола постаті Романа Шухевича».

В українській історії чимало видатних постатей, чиє життя тривалий час було приховане під радянським грифом "Секретно". Тож, працюючи над біографією, авторка Олеся Ісаюк вивчала архіви України та Польщі, документи структур визвольного руху та матеріали радянської спецслужби — НКВД.

Це дозволило їй додати до  вже відомого портрета командира підпільної армії нових штрихів — політика, військового, бізнесмена, чоловіка, батька. Окрему увагу авторка приділила розвінчанню міфів про про УПА і Шухевича особисто.

Книга-біографія "Роман Шухевич" авторства Олесі Ісаюк видана у лютому 2015 року харківським видавництвом КСД "Клуб сімейного дозвілля" спільно з Центром досліджень визвольного руху.

 

Олеся Ісаюк працює у Львові в Національному музеї – меморіалі "Тюрма на Лонцького" (колишній в’язниці КГБ та гестапо), наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху. Закінчила історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Завершує докторантуру в Університеті Марії Склодовської – Кюрі (Люблін, Польща).

Як відомо, у 1942 р. українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці, що діяли переважно в західних областях України, спершу воювали проти нацистських окупантів і радянських партизанів.

Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років. В СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.  

26 березня, четвер, 15.00

Адреса: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Організатори: Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", видавництво "Клуб сімейного дозвілля".

Вхід вільний.

Презентація книги Олесі Ісаюк "Роман Шухевич. Історія нескорених" відбудеться у неділю, 29 березня, у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького". Точний час та інші деталі буде повідомлено окремо.

Дивіться також матеріали ІП, пов'язані з Романом Шухевичем тут

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.