Інститут національної пам’яті хоче історичне лобі у Парламенті

Установа закликає членів Парламенту створити міжфракційне депутатське об’єднання "Пам’ять і порозуміння".

Для країни важливо дізнатися справжню історію та знайти порозуміння у питаннях гуманітарної політики — переконані в Українському інституті національної пам’яті.

Інститут закликав парламентарів долучитися до організації загальнонаціонального діалогу довкола складних питань минулого, зокрема злочинів проти прав людини.  

"Україна зараз потребує системної і скоординованої державної політики національної пам'яті, спрямованої на консолідацію суспільства", — вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У парламенті, що розпочав свою роботу після Революції гідності, важливо створити міжфракційне депутатське об’єднання, яка розумітиме важливість і на законодавчому рівні вирішуватиме питання гуманітарної політики, проблеми десовєтизації суспільних відносин, насамперед — державного управління.

"Таке "історичне лобі" активно діє у Європарламенті, парламентах Литви, Латвії, інших країн ЄС. — розповів Володимир В’ятрович. — Подібного об’єднання гостро потребує Україна, аби прийняти ряд законів зі сфери національної пам’яті, необхідних для трансформації країни. Їх першочергова мета — дати правову оцінку тоталітарним режимам минулого та не допустити повторення тоталітарних практик в управлінні країною".

Серед законопроектів, які важливо розробити та прийняти найближчим часом, Володимир В’ятрович зокрема назвав закон про забезпечення вільного доступу до архівних документів репресивних органів колишнього СРСР, закон про статус учасників українського визвольного руху, нову редакцію Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій".

В’ятрович висловив сподівання, що депутати відгукнуться на пропозицію, адже питання національної пам'яті та національного порозуміння — це питання державної ваги, особливо в умовах війни.

Нагадуємо, що від липня 2014 року Український інститут національної пам’ять урядовим рішенням повернув собі статус центрального органу виконавчої влади, якого його позбавили у 2010 році.

Дивіться усі матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.