Польський інститут нацпам’яті завершив розслідування смерті мера Варшави

Прокурори Інституту національної пам’яті Польщі - Комісії з розслідування злочинів проти польської нації 8 вересня 2014 завершили розслідування вбивства Президента міста Варшава Стефана Сташинського.

Про це повідомляє сайт установи.

На підставі зібраних фактичних даних встановлено, що міський голова був заарештований у будівлі ратуші в Варшаві співробітниками гестапо 27 жовтня 1939 р. У тюрмі Сташинський залишався до 22 або 23 грудня 1939 р., а потім був вивезений в невідомому напрямку.

До розслідування були залучені дані з архівів Польщі та Німеччини. В результаті були остаточно спростовані численні версії про смерть Сташинського у нацистських концтаборах чи в’язницях в період з 1940 по 1945 р.

Зібрані в ході розслідування докази беззаперечно доводять, що мер Варшави був розстріляний в період між 21 і 23 грудня 1939 року в місті чи його околицях.

Безпосередніми виконавцями злочину були обершарфюрер Герман Шимманн, гауптшарфюрер Вебер і унтершарфюрер Перлбах. Утім, слідству так і не вдалося встановити однозначно, хто саме з функціонерів окупаційної адміністрації видав наказ вбити Сташинського.

Мер Варшави Стефан Сташинський

Легендарний мер Варшави у вересні 1939 р. щоденними зверненнями підтримував бойовий дух захисників польської столиці, і залишався на своїй посаді до останнього дня боїв. Він відмолвився скористатися для евакуації присланим спеціально за ним літаком і повідомив уряд, що хоче розділити долю решти оборонців столиці.

Слідство у справі Сташинського розпочали іще слідчі органи Польської Народної Республіки у 1969-1972 роках. Воно було відновлено Інститутом національної пам’яті Польщі у 2005 році.

Нагадуємо, згідно із чинним законодавством Інститут нацпам’яті Польші має право вести слідчі дії в усіх справах, що стосуються періоду з 1939 по 1989 р., кримінально переслідуючи злочини проти польської нації.  Крім того, ця установа координує люстрацію в сучасній Польщі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.