Китайці відкривають архіви про війну з Японією. ФОТО

Державний архів Китайської народної республіки 31 серпня розмістив на своєму офіційному сайті восьму серію відеоматеріалів про китайський опір Японській імперії в 1930-40-х роках.

Цього разу історики розсекретили документи про битву за Нанкін, повідомляє Міжнародне радіо Китаю.

Ідеться про японсько-китайську війну 1937-45 років, яка вважається частиною Другої світової війни. В сучасній історіографії КНР вона має назву "Війна опору китайського народу японським загарбникам".

Згідно з поясненням до восьмої серії відеоматеріалів, після захоплення Шанхая японські війська планували нанести удар по столиці Китаю - м. Нанкін. 1 грудня 1937 японська армія почала наступ на місто за трьома напрямками.

 

Чан Кайши призначив Тан Шенчжи командувачем столичного гарнізону, який захищав Нанкін. На початку грудня японці захопили Чженьцзян, Цзюйжун, Лішуй, прорвали оборонні позиції на околиці Нанкіна і підійшли до міста.

 

7 грудня японці почали облогу столиці, з ними героїчно боролись китайські війська. 12 грудня за указом Чан Кайши Тан Шенчжи віддав наказ відступати. 13 грудня Нанкін був окупований японською армією, яка влаштувала в місті нелюдську різанину, повідомляє китайське видання.

Інше за темою "Китай"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.