У вересні 1939-го проти Гітлера воювали 100 тисяч українців - історик

1 вересня 1939 року Друга світова війна почалася для більш ніж сотні тисяч українців, які служили у лавах Війська Польського.

Про це у своєму Facebook написав доцент історичного факультету КНУ ім.Шевченка Андрій Руккас.

"Наприклад, у 2-у кінно-артилерійському дивізіоні Волинської кавалерійської бригади (дислокувався перед війною у Дубно на Рівненщині) українці становили 40% особового складу, - нагадав історик. - За словами командира дивізіону, всі вони відзначалися відмінною підготовкою".

1 вересня дивізіон брав участь у відомій битві біля Мокрої (неподалік Кракова), де разом з усією бригадою зупинив наступ німецької 4-ї танкової дивізії.

За словами історика, в наказі про нагородження вояків Волинської бригади, підписаному командувачем армії "Лодзь" генералом Юліушем Руммелем, є два українці 2-го кінно-артилерійського дивізіону: капрал Костянтин Косянчук та бомбардир Костянтин Бенюк, які здобули орден "Віртуті Мілітарі" [найвища військова нагорода Польщі] 5-го класу.

2-ий кінно-артилерійський дивізіон на параді

Нагадаємо, 75 років тому, через тиждень після підписання договору між Гітлером і Сталіним (так званого "пакту Ріббентропа-Молотова"), розпочалася Друга світова війна. Українські землі з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій.

1 вересня 1939 року Третій рейх вторгнувся на територію Польщі. 3 вересня війну Німеччині оголосили Британія і Франція. 17 вересня у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР. Згідно з таємним протоколом пакту, Гітлер і Сталін знищили польську державу, поділивши її територію.

 Перша шпальта "Нью-Йорк Таймз" 28 серпня 1939 року: "Гітлер заявляє Парижу, що йому потрібен коридор до Гданська. На думку Берліна, двері для мирної розв'язки залишаються відкритими"

1 вересня 1939 року об 11:30 на Львів упали перші бомби. В перший день війни від нальотів німецької авіації загинуло 83 і було поранено близько 100 львів'ян.

За підрахунками Інституту історії України НАН, прямі людські втрати України від Другої світової складають 8-10 млн, демографічні втрати — близько 13 млн осіб. Загалом унаслідок війни загинуло більше 60 млн людей - 3% від населення Землі.

 "Гданськ 1939. Донецьк 2014" - із звернення польської інтелігенції до Заходу

Сьогодні у Львові відбулася акція з ушанування жертв Другої світової. Учасники молилися за те, щоб у світ не прийшла Третя світова. Подібна акція планується і в Києві: о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави).

Дивіться також:

1939: напад німців на Польщу. Кольорове ВІДЕО

"Українське питання" напередодні Другої світової війни

1939: парад Перемоги у Бресті. Сталіністи і нацисти разом. ВІДЕО

Гітлер, Сталін і Україна. Найпопулярніший текст ІстПравди

Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків

Від Дніпра до Ельби. Як українці Європу звільняли

Всі матеріали за темою "Друга світова війна"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.