Німеччина відкриє Калінінграду архіви про історичні Сім мостів Кенігсберга

Німецькі вчені та архівісти пообіцяли відкрити владі Калінінграду (РФ) доступ до архівів, в яких міститься інформація про історичний вигляд утрачених кенігсберзьких мостів.

Про це іноземні гості заявили на зустрічі з головним архітектором Калінінграда В'ячеславом Генне, повідомляє Комсомольская правда.

У зустрічі взяли участь президент Фонду прусської культурної спадщини Герман Парцингер, директор Таємного державного архіву Прусської культурної спадщини Юрген Клустерхус, директор берлінського Музею первісної та ранньої історії Матіас Вемхофф.

Вчені обговорили з головним архітектором міста проект відтворення історичного центру Калінінграда, в тому числі й легендарних Семи мостів, котрі в середньовічні часи з'єднували різні частини міста через рукави річки Прегель.

Також гостей зацікавила ідея організувати спільні археологічні пошуки на території острова Канта (Кнайпгоф).

Калінінград (Кеніґсберґ, Крулевець) - центр найзахіднішого регіону РФ. Колишня столиця Східної Прусії. Після завершення Другої світової війни увійшов до складу Російської радянської федеративної соціалістичної республіки СРСР.

Німецьке населення було депортоване, місто заселили громадянами СРСР. Архітектурне обличчя міста було повністю змінене, знесли навіть замок хрестоносців, з якого почався Кенігсберг. Нині Калінінградська область є ексклавом Росії між Балтійським морем і країнами Євросоюзу.

Острів Кнайпгоф (Книпав) - історична назва однієї з острівних частин Кенігсберга. В 1944 році забудова острова зруйнована унаслідок бомбардувань антигітлерівської коаліції, більш-менш уцілів тільки Кафедральний собор XIV сторіччя, в якому поховано засновника німецької класичної філософії Іммануїла Канта.

 Кнайпгоф із кафедральним собором

Після війни років будинки Кнайпгофа були розібрані на будівельний матеріал, цеглу вивезли на баржах, переважно на відбудову Ленінградa. В результаті Кнайпгоф став єдиним кварталом міста, де не здійснювалася радянська забудова. Тут фактично зберігся старий Кенігсберг (у вигляді ще не розкритих археологами фундаментів).

Сім мостів Кенігсберга існували в XVI-XX століттях. З ними пов'язана стародавня математична задача про мости Кенігсберга. В 1735 році математик Леонард Ейлер довів неможливість її розв'язання, що призвело до виникнення математичної теорії графів. З семи мостів нині збереглося три.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.