Німеччина відкриє Калінінграду архіви про історичні Сім мостів Кенігсберга

Німецькі вчені та архівісти пообіцяли відкрити владі Калінінграду (РФ) доступ до архівів, в яких міститься інформація про історичний вигляд утрачених кенігсберзьких мостів.

Про це іноземні гості заявили на зустрічі з головним архітектором Калінінграда В'ячеславом Генне, повідомляє Комсомольская правда.

У зустрічі взяли участь президент Фонду прусської культурної спадщини Герман Парцингер, директор Таємного державного архіву Прусської культурної спадщини Юрген Клустерхус, директор берлінського Музею первісної та ранньої історії Матіас Вемхофф.

Вчені обговорили з головним архітектором міста проект відтворення історичного центру Калінінграда, в тому числі й легендарних Семи мостів, котрі в середньовічні часи з'єднували різні частини міста через рукави річки Прегель.

Також гостей зацікавила ідея організувати спільні археологічні пошуки на території острова Канта (Кнайпгоф).

Калінінград (Кеніґсберґ, Крулевець) - центр найзахіднішого регіону РФ. Колишня столиця Східної Прусії. Після завершення Другої світової війни увійшов до складу Російської радянської федеративної соціалістичної республіки СРСР.

Німецьке населення було депортоване, місто заселили громадянами СРСР. Архітектурне обличчя міста було повністю змінене, знесли навіть замок хрестоносців, з якого почався Кенігсберг. Нині Калінінградська область є ексклавом Росії між Балтійським морем і країнами Євросоюзу.

Острів Кнайпгоф (Книпав) - історична назва однієї з острівних частин Кенігсберга. В 1944 році забудова острова зруйнована унаслідок бомбардувань антигітлерівської коаліції, більш-менш уцілів тільки Кафедральний собор XIV сторіччя, в якому поховано засновника німецької класичної філософії Іммануїла Канта.

 Кнайпгоф із кафедральним собором

Після війни років будинки Кнайпгофа були розібрані на будівельний матеріал, цеглу вивезли на баржах, переважно на відбудову Ленінградa. В результаті Кнайпгоф став єдиним кварталом міста, де не здійснювалася радянська забудова. Тут фактично зберігся старий Кенігсберг (у вигляді ще не розкритих археологами фундаментів).

Сім мостів Кенігсберга існували в XVI-XX століттях. З ними пов'язана стародавня математична задача про мости Кенігсберга. В 1735 році математик Леонард Ейлер довів неможливість її розв'язання, що призвело до виникнення математичної теорії графів. З семи мостів нині збереглося три.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.