Спецпроект

Зруйновано головний музей історії Донеччини. ФОТО

В результаті артобстрілу в ніч із 20 на 21 серпня зруйновано будівлю Донецького обласного краєзнавчого музею. Із 29 виставкових залів уціліло три, знищено близько тисячі експонатів, музей відновленню не підлягає.

Про руйнування даху та стін споруди повідомляє сайт Донецької міської ради.

Як інформує "ОстроВ" із посиланням на очевидців, будівля постраждала дуже сильно: "Зруйновано покрівлю, два сходових прорізи, вибиті вікна. Постраждали зал природи, малий виставковий зал, зал етнографії".

Директор музею Євген Денисенко повідомив "Голосу України", що музею фактично більше не існує. В будівлю влучило вісім снарядів, знищено близько тисячі експонатів, зруйновані стіни, дах і підвал, просіли плити перекриття.

"Із 29 залів уціліли лише три, - зазначив директор. - Постраждали кабінети співробітників, і мій також. Вилетіли всі 400 вікон".

 Фото: FB Анастасії Снєжко

Уранці в четвер, коли співробітників терміново викликали на роботу, деякі з них не могли стримати сліз.

 Таким був зал природи ("Рослинний і тваринний світ Донеччини") в часи України... Фото: Дмитро ЛАРІН, Історична Правда

"Якщо чесно, досі не усвідомив того, що сталося, - сказав Денисенко. - Музей відновленню не підлягає. Все життя в один момент перетворилося на ніщо".

...а таким він став у "ДНР"

За його словами, найбільших втрат зазнала археологічна колекція, розташована у фондосховищі під залою природи. Туди потрапили два снаряди, які пробили підлогу.

"Це найдавніші артефакти, які збиралися роками. Вони опинилися під завалом, - розповів директор. - Те, що ще можна врятувати, ми рятуємо - перевозимо до філії музею чи зносимо до підвалу".

 Вхід і ліве крило музею. Фото: FB Анастасії Снєжко

Денисенко підкреслив, що музей працював до останнього дня: "Ми не зачинялися. Вважали, що не можемо в цей час залишити донеччан без музею".

Ущент

Кандидат історичних наук Юрій Полідович, який під час археологічних експедицій знайшов частину артефактів із нинішнього музейного зібрання, висловив сподівання, що колекційні речі з-під завалу можна відновити.

"Впевнений, відреставрувати експонати можна, - заявив археолог. - Адже після розкопок відновлюємо їх".

 Попереду - одна з найбільших в Україні діорам. Вона презентувала багатство флори і фауни в національному парку "Святі гори". Фото: Дмитро ЛАРІН

Наразі співробітники музею намагаються власноруч мінімально привести зруйновану будівлю до ладу.

Нагадаємо, в РНБО заявили, що в четвер терористи обстріляли з важкого озброєння стадіон "Донбас Арена". Донецький краєзнавчий музей розташовано неподалік, за 300 метрів на північ від стадіону (вул. Челюскінців, 189а, на межі Київського і Ворошиловського районів).

Тепер діорами не стало

Як відомо, в ніч із 14 на 15 серпня музей уже побував під артилерійським обстрілом, в результаті якого будівля зазнала серйозних ушкоджень.

Донецький обласний краєзнавчий музей - один із найбільших і найстаріших музейних закладів України, фактично головний історичний музей області і Донбасу. Цього року він мав святкувати 90 років від заснування (1924 р.). У фондах музею - 180 тисяч одиниць зберігання.

 Скіфський воїн V сторіччя, знайдений археологами під Шахтарськом - гордість і візитівка музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Під час Другої світової війни знищений окупантами. В нинішню будівлю переїхав у 1972 році. Одним із перших в Україні почав працювати над доступом до історичної спадщини для людей з особливими фізичними і соціальними можливостями.

Крім головної (зруйнованої) експозиції, заклад має п'ять філій на території області та міста: музей Сергія Прокоф'єва, музей Володимира Немировича-Данченка, музей лісу, меморіал "Твоїм визволителям, Донбасе" і меморіал "Савур-могила".

За інформацією ТСН, 21 серпня було остаточно зруйнувано меморіал "Савур-Могила", cильно пошкоджений під час боїв за контроль над стратегічною висотою в червні-липні 2014 року. У четвер після чергового російського артобстрілу впали рештки обеліску на вершині кургану.

 Падає обеліск на вершині Савур-могили. Всередині нього була музейна кімната, присвячена боям за Донбас 1943 року

Раніше повідомлялося, що представники так званої "ДНР" забрали з меморіалу "Твоїм визволителям, Донбасе" частину макетів стрілецької зброї і намагалися вивезти танки та гармати з виставки біля музею.

У липні 2014 року в Луганську терористи обстріляли музей історії міста.

Яким був Донецький краєзнавчий музей, дивіться у фотоекскурсії ІстПравди

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.