Спецпроект

АНОНС: у Музеї Шевченка - виставка козаків мамаїв

В Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) відкривається виставка "Мамай єднає Україну".

Про це повідомляє прес-служба музею.

В основі виставки – колекція робіт українських художників, що експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів "Мамай-fest" та передані на постійне зберігання до музею історії Дніпродзержинська.

Джерело: ualit.org

Згодом роботи увійдуть в колекцію музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва "Козак Мамай", який заплановано відкрити на колишніх козацьких землях в районі Кам'янського (Дніпродзержинська).

Час і місце: середа, 20 серпня о 16:00. Київ, бульвар Шевченка, 12.

Організатори нагадують, що XX століття відкрило нову, модерну сторінку існування образу Козака Мамая у мистецтві, залишаючи незмінним символіку композиційної структурної будови народної картини.

 Джерело: dnpr.com.ua

Значну частину колекції складають твори "Клубу українських мистців" (Львів), подаровані художниками для майбутнього музею. "Львівські художники взяли на себе функції меценатів, щоб закласти основи музею "Козак Мамай" на колишніх Вольностях Запорозьких", - наголосили організатори.

 Джерело: Юрій Черешник

Своє бачення Мамая представили десятки художників - від "заслужених" класиків до молодих митців - із різних регіонів країни.

Інше за темою "Живопис"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.