ВЛАДА ПОЛТАВЩИНИ ЛІКВІДОВУЄ НАГАДУВАННЯ ПРО СРСР

Голова Полтавської ОДА Віктор Бугайчук підписав розпорядження "Про заходи з усунення наслідків панування тоталітарної ідеології колишнього СРСР на території Полтавської області".

Про це повідомляє Полтавщина.

"На територіях багатьох комунальних закладів, особливо навчальних, зберігаються [радянські] постаменти, п’єдестали, барельєфи і таке інше, — роз'яснив документ заступник голови ОДА Роман Чабановський. — Не повинно бути так, що в часи незалежності України діти ходять під пам’ятниками тих катів, які своїми діями нічим не відрізнялись від того, що сьогодні робить влада Росії".

Розпорядження передбачає створення робочої групи, яка контролюватиме виконання заходів з демонтажу тоталітарної символіки.

ОДА зобов'яже райдержадміністрації області до 1 вересня цього року розробити відповідні плани заходів та забезпечити їх виконання. Для міськвиконкомів це розпорядження матиме рекомендаційний характер.

Про плани щодо подальшої долі демонтованих артефактів радянської доби не повідомляється. На думку редакції ІП, добре було б залучити до процесу експертів - скажімо, з Полтавського краєзнавчого музею. Щоб випадково не ліквідувати зайвого.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.