У Литву не пустили провокаційного російського історика Дюкова

Директор фонду "Історична пам'ять" Алєксандр Дюков був затриманий литовськими прикордонниками, а потім відправлений у Москву. У Вільнюс він прилітав для презентації своєї книги "Напередодні Голокосту".

Про це повідомляють Delfi із посиланням на урядову "Российскую газету".

"Не впущений до Литви громадянин Росії в четвер уранці був відправлений літаком до Москви", - повідомила Служба охорони державного кордону Литви.

Про те, що Дюкова не впустили в Литву, сам історик написав у СМС для урядового видання РФ.

За повідомленням прикордонників, під час перевірки документів пасажирів московського рейсу з'ясувалося, що 35-річний російський громадянин з травня вважається в Литві персоною non grata.

У його паспорті була вклеєна видана торік Італією чинна шенгенська віза.

Оскільки чоловікові було письмово відмовлено у в'їзді в Литву, ніч він провів у спеціальному приміщенні для непропущених осіб в аеропорту Вільнюса.

В четвер вранці прикордонники супроводили росіянина на ранковий рейс до Москви.

Як повідомляють російські ЗМІ, в книзі "Напередодні Голокосту", яку історик мав намір презентувати в Литві, наводяться документи з литовських архівів, що нібито свідчать про залученість литовської еліти в підготовку знищення євреїв на території Литви.

Як відомо, у березні 2012 року Дюкову був заборонений в'їзд до Латвії, потім він був унесений до списку персон non grata на в'їзд до країн Шенгену.

У своїх працях Дюков особливу увагу приділяє державам Балтії, спотворюючи різні історичні події, в т.ч. і масові депортації громадян цих країн радянськими репресивними органами.

У 2008 році історик написав відгук про знятий латвійськими кінематографістами фільм "Радянська історія" (The Soviet Story), який розповідає про співробітництво СРСР з нацистською Німеччиною. Дюков зазначив, що після перегляду фільму у нього виникло бажання "особисто вбити режисера" і "спалити нахер латиське посольство".

Фрагмент із фільму The Soviet Story:

"Німецько-радянські союзники на параді у Бресті. 1939 рік. ВІДЕО"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.