Телеканал "Дождь" оштрафували за питання про блокаду Ленінграду

Замоскворецький суд Москви стягнув із російського телеканалу "Дождь" 200 тис. рублів (71 тис. грн) за позовом пенсіонерів із Санкт-Петербурга Боріса Івчєнка та Юрія Антонова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Тим самим суд частково задовольнив позов, за яким пенсіонери просили стягнути з телеканалу 51 млн рублів як компенсацію моральної шкоди після запитання про блокаду Ленінграда.

"Дождь" оскаржуватиме це рішення суду.

"Вважаю, що це справа буде виграна відповідачем раніше в одному з вищих судів Російської Федерації, - зазначив адвокат телеканалу Генрі Рєзнік. - Це рідкісне беззаконня, я називаю це просто сваволею. Я вважаю, що воно [рішення] підказане міркуваннями, далекими від інтересів правосуддя".

Як відомо, в січні 2014 року телеканал "Дождь" розмістив на своєму сайті опитування "Чи потрібно було здати [німцям] Ленінград, щоб зберегти сотні тисяч життів?".

Постановка питання викликала широке обговорення. Депутати Петербурга запропонували прокуратурі закрити телеканал. Опитування засудили і в Держдумі, за закриття каналу висловилися представники телекомунікаційної галузі. Пізніше "Дождь" вибачився за своє питання.

Також: "Поляки дискутують, чи потрібно було повставати проти німців"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.