Телеканал "Дождь" оштрафували за питання про блокаду Ленінграду

Замоскворецький суд Москви стягнув із російського телеканалу "Дождь" 200 тис. рублів (71 тис. грн) за позовом пенсіонерів із Санкт-Петербурга Боріса Івчєнка та Юрія Антонова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Тим самим суд частково задовольнив позов, за яким пенсіонери просили стягнути з телеканалу 51 млн рублів як компенсацію моральної шкоди після запитання про блокаду Ленінграда.

"Дождь" оскаржуватиме це рішення суду.

"Вважаю, що це справа буде виграна відповідачем раніше в одному з вищих судів Російської Федерації, - зазначив адвокат телеканалу Генрі Рєзнік. - Це рідкісне беззаконня, я називаю це просто сваволею. Я вважаю, що воно [рішення] підказане міркуваннями, далекими від інтересів правосуддя".

Як відомо, в січні 2014 року телеканал "Дождь" розмістив на своєму сайті опитування "Чи потрібно було здати [німцям] Ленінград, щоб зберегти сотні тисяч життів?".

Постановка питання викликала широке обговорення. Депутати Петербурга запропонували прокуратурі закрити телеканал. Опитування засудили і в Держдумі, за закриття каналу висловилися представники телекомунікаційної галузі. Пізніше "Дождь" вибачився за своє питання.

Також: "Поляки дискутують, чи потрібно було повставати проти німців"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.