Спецпроект

Харківський літмузей відкрив розважальний центр для дітей

Харківський літературний музей відкрив дитячий освітньо-розважальний центр "Книга", орієнтований на дітей та підлітків.

Основна ідея центру – відкрити книгу для дітей, дати їм відчути радість читання, повідомляє Літакцент.

У центрі музейні педагоги  використовуватимуть новітні освітні методики, щоби навчити розуміти художній текст та показати, що сучасні музеї – це цікавий спосіб дозвілля.

Освітній центр – невелике за площею, добре обладнане приміщення, що вміщатиме до 15 відвідувачів одночасно. Музейні інтерактивні заняття будуть розраховані як на групові відвідування і роботу з педагогом, так і на індивідуальні відвідини родин із дітьми.

Найближчим часом в освітньому центрі відкриються та працюватимуть виставки:
•    червень – серпень  "Гарячий тур довкола світу: видатні твори дитячої літератури";
•    вересень – листопад "Музейон: цікавіше, ніж просто література";
•    грудень  2014 р. – січень 2015 р. "Різдвяні янголи".

Перша з виставок (своєрідний фантастичний портал – спосіб переміщення у просторі й часі) запропонує здійснити подорож навколо світу у реальні країни Європи, Азії, Америки, Австралії, Африки та дізнатися про місцевих письменників, їхні твори для дітей.

Побачити, які хатки на даху стокгольмських будинків надихнули Астрід Ліндгрен поселити в них Карлсона, або погуляти у парку "Пазлвуд", завдяки якому існує літературне Середземʼя Толкієна.

Книга відкриє можливість подорожувати не тільки в реальні країни – кінцевим пунктом призначення можуть бути Нарнія або Мумідол, Країна Див або Небутляндія, і ще безліч художніх світів, що зʼявилися завдяки письменникам.

Через книгу відвідувачі здійснюватимуть і мандрівки в часі – до дніпровських плавнів часів Запорізької Січі або в лицарську Європу.

На дітей 6-12 років чекають від понеділка до суботи з 10:00 до 18:00 за адресою: Харків, вул. Фрунзе, 6 (метро "Пушкінська").

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.