Спецпроект

У Києві говорили про електронний облік музейних предметів

У Києві відбувся "круглий стіл" з питань упровадження електронного обліку музейних предметів в Україні.

Про це повідомляє Музейний простір.

Під час заходу був презентований проект порядку обліку музейних предметів в електронній формі.

Розробка такого документу передбачена положенням про Музейний фонд України й здійснюється Українським центром культурних досліджень спільно із Українським центром розвитку музейної справи.

Документ має встановити єдині умови, вимоги та правила до організації електронного обліку музейних предметів, визначення стандартизованого формату обміну даними про музейні предмети та колекції.

Передбачається, що єдині вимоги до побудови музейних облікових баз даних та формат обміну даними базуватимуться на провідних міжнародних галузевих стандартах, що, зокрема, рекомендовані Міжнародної радою музеїв (ІСОМ).

Застосування уніфікованих автоматизованих комп’ютерних систем обліку в роботі музеїв не лише сприятиме оптимізації та інтенсифікації фондово-облікових процедур, підвищить рівень безпеки музейних колекцій, а й забезпечить дієвий механізм включення інформації про рухомі культурні цінності до Державного реєстру національного культурного надбання та міжнаціональних банків даних.

Також, під час обговорення концептуальних засад організації музейного обліку в Україні та участі професійного середовища в процесі розвитку та імплементації відповідних стандартів у тісній комунікації із зарубіжними колегами, була висловлена ініціатива створення української секції документації (CIDOC) національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Захід був проведений Міністерством культури України, Українським центром культурних досліджень та Українським центром розвитку музейної справи у приміщенні та за організаційної підтримки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Участь в "круглому столі" взяли перший заступник Міністра культури України Олеся Островська-Люта, радник віце-прем’єр міністра з гуманітарних питань Людмила Гарбуз та понад 50 фахівців з музейних інституцій, які мають досвід впровадження комп’ютеризованих систем для здійснення фондово-облікової діяльності.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.