Спецпроект

В ЛУГАНСЬКУ ОБСТРІЛЯЛИ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. Фото

В результаті обстрілу, який влаштували терористи у Луганську, постраждав Музей історії та культури по вулиці Карла Маркса, 30.

Про це повідомляє Еспресо.tv з посиланням на Informator.lg.ua.

Як повідомляється, снаряд потрапив у вікно другого поверху. Вибух зруйнував стіну і зіпсував фасад. Також зафіксовані сильні пошкодження всередині будівлі, на другому поверсі повибивало вікна.

 

У соціальних мережах повідомляють, що обстріл здійснили з гранатомету "кадировці".

Будівля музею була побудована в 1880-х роках і вважається пам'ятником архітектури. У 1980 році в будівлі було створено музей Климента Ворошилова, а в 1990 році його перепрофілювали в Музей історії та культури Луганська. Колекція музею нараховує більше 50 тисяч експонатів.

 

Як відомо, у травні 2014 року терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили з музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

23 червня 2014 року терористи самопроголошеної "Луганської народної республіки" викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка.

Зараз у місті відбувається гуманітарна катастрофа. Кілька днів поспіль Луганськ постійно обстрілюють, загинуло вже кількадесят мирних жителів.

Дивіться також: "У Донецьку терористи хочуть забрати з музею військову техніку"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.