Нобелівська лауреатка назвала Путіна "ультраправим"

Президент РФ Владімір Путін будує диктаторську Євразійську Імперію, однак дії Росії в Україні спрямовані не на захоплення території, а на дестабілізацію задля унеможливлення вступу країни до ЄС.

Про це заявила лауреат Нобелівської премії з літератури (2009) Герта Мюллер, повідомляє УкрІнформ із посиланням на La Repubblica.

"Путін використовує антифашистську пропаганду, але його цінності є крайньоправі, - наголосила Мюллер. - Він бачить скрізь ворогів. Тому що кожний диктатор має потребу в ворогах, щоб виправдати порушення прав людини".

За словами лауреата, президент Росії - експерт із дестабілізації: має спецагентів, вирощує сепаратистів.

"Насправді, він не хоче забрати собі Україну: він хоче лише, щоб вона була дестабілізована настільки, щоб не змогти вступити до ЄС, - зазначила письменниця. - Це по-диявольськи!".

За її словами, Путін "хворий на фантазми" і нині воскрешає "фантазм Великої Нації": "Все, що відбувається зараз в Україні, - це біль, що походить від його радянських фантазмів".

Вона також обурилася, що російський лідер все ще має підтримку у Європі, зокрема, у Східній Німеччині.

"Для мене це ганебно! - наголосила Мюллер. - Стіна впала, зараз вони мають все, мають права... Хто походить зі сходу, мав би бути на боці України. Мене злить, коли колишні жителі НДР забувають, яким було життя за диктатури".

Вона підкреслила, що "ніхто не хоче бути в Євроазійській Імперії, де командує Путін", і люди намагаються втекти звідти.

Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф у Румунії.

У роки Другої світової війни її батько служив у "Ваффен-СС", після війни матір Герти була депортована у трудовий табір на території України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.