Путіну нагадали про долю "талановитого" Геббельса

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував слова президента Росії Владіміра Путіна, який захопився талантами Йозефа Геббельса, райхсміністра народної освіти та пропаганди нацистської Німеччини.

За словами чиновника, висловлене Путіним захоплення талантами Йозефа Геббельса не випадкове. Путін не просто вивчав спадок головного нацистського пропагандиста, а в повній мірі використовує його в інформаційній війні проти України.

"Брехня, оперта на ще більшу брехню і поширена засобами масової інформації, стала головним інструментом впливу на суспільну свідомість. Ефективність цієї технології велика – мільйони людей стають жертвами пропаганди, перетворюються у слухняних гвинтиків системи", – заявив В’ятрович.

"Проте Володимиру Путіну не слід забувати: ця ефективність є короткотривалою, – нагадує директор УІНП. – Успіхи Геббельса закінчилися самогубством, яке врятувало його від можливості опинитися на лаві підсудних міжнародного трибуналу".

Геббельс покінчив життя самогубством 1 травня 1945 року, за тиждень до капітуляції нацистської Німеччини. Останніми людьми, для кого "таланти" Геббельса стали без перебільшення вбивчими, були його дружина та шестеро дітей. Нацистський міністр отруїв їх разом із собою.

1945 рік. Представники союзників оглядають тіла Йозефа і Магди Геббельсів після того, як ті вбили своїх 6 дітей і наклали руки на себе

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.